Сковорода Григорій Савич: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11:
 
== Цитати ==
* '''Світ ловив мене, та не спіймав''' (слова, які Григорій Сковорода заповів написати на своїй могилі)<ref>[{{Cite web
| url = http://www.skovoroda.org.ua/grigorij-skovoroda
| title = Григорій Сковорода. Повна академічна збірка творів за редакцією професора Леоніда Ушкалова]</ref>
| author =
| accessdate = 2014-03-09
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6Vqk7MrKO
| archivedate = 2015-01-25
}}</ref>
 
* ''Всякому місту звичай і права,
Рядок 94 ⟶ 101:
 
==== Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті ====
:: Джерело: [http://litopys.org.ua/skovoroda/skov114.htm Розмова п'яти подорожніх про істинне щастя в житті] ([http://www.webcitation.org/6VqkI35pr збережений архів]) {{ref-ru}} — перша надрукована версія (1894), [http://www.ukrcenter.com/Література/Григорій-Сковорода/24541-1/Розмова-Пяти-Подорожніх-про-істинне-щастя-у-житті українською] ([http://www.webcitation.org/6VqkMpZcv збережений архів])
* Георгій:
** ''Премудрість — як гостродалекозоре орлине око, а чеснота — як мужні руки з легкими оленячими ногами.''
Рядок 120 ⟶ 127:
* ''Сковорода вчив, що святість життя — тільки в справах'' ([[Лев Толстой]])
 
* ''Тільки людина, глибоко просякнута християнським духом, могла мати таке натхнення'' ([[Іван Павло II]])<ref>[{{Cite web
| url = http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/28/1364/
| title = Неспійманий світом. Сковорода ловив кайф від мандрів («Історична правда», 28.10.2010)]</ref>
| author = Леонід Ушкалов
| accessdate = 2014-03-09
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6VqkQzXaL
| archivedate = 2015-01-25
}}</ref>
 
* {{Q
| Цитата = Никифору Федоровичу страшенно не сподобався знаменитий «Козак-віршотворець». Він говорив, що це нісенітниця на двох мовах. І я цілком згоден з думкою Никифора Федоровича. Цікаво знати, що б він сказав, якби прочитав «Малоросійську Сафо». Я думаю, що він придумав би якесь нове слово, тому що слово «нісенітниця» для неї занадто просто. Мені здається, ніхто так уважно не вивчав недолугих творів філософа Сковороди, як князь [Щаховскький]. У малоросійських творах шановного князя з усіма подробицями відбився ідіот Сковорода. А шановна публіка бачить у цих каліках справжніх малоросіян. Бідні земляки мої! Припустимо, публіка людина темна, їй можна пробачити. Але великий граматик наш М.І. Греч у своїй «Історії російської словесності» знаходить [в них?], крім високих естетичних достоїнств, ще й історичний смисл. Він без всяких натяків відносить існування козака Климовського до часів Петра І. Глибоке пізнання нашої історії!!
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] повість «Близнецы»; 10.VI — 20.VII 1855, Новопетровське укріплення<ref name="Сковорода">[{{Cite web
| url = http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf
| title = Шевченкова криниця: Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка]
| author Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович.=
| К.:accessdate Криниця, 2003.—= 231; 288 с.</ref>2014-03-09
| archiveurl = http://www.webcitation.org/6VpALwGst
| archivedate = 2015-01-24
}}</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Никифору Федоровичу страшно не понравился знаменитый «Козак-стихотворец». Он обыкновенно говорил, что это чепуха на двух язиках. И я вполне согласен с мнением Никифора Федоровича. Любопытно би знать, что би он сказал, если би прочитал «Малороссийскую Сафо». Я думаю, что он видумал бы какое-нибудь новое слово, потому что слово «чепуха» для нее слишком слабо. Мне кажется, никто так внимательно не изучал бестолкових произведений философа Сковороди, как князь [Щаховской]. В малороссийских произведениях почтеннейшего князя со всеми подробностями отразился идиот Сковорода. А почтеннейшая публика видит в зтих калеках настоящих малороссиян. Бедние земляки мои! Положим, публика человек темний, ей простительно. Но великий грамматик наш Н. И. Греч в своей «Истории русской словесности» находит [в них?], кроме високих эстетических достоинств, еще и исторический смисл. Он без всяких обиняков относит существование казака Климовского ко времени Петра І. Глубокое познание нашей истории!!}}
Рядок 130 ⟶ 151:
* {{Q
| Цитата = Це бив Діоген наших днів, і якщо б не складав він своїх вінегретних пісень, то було б краще. А то, бачите, знайшлися й послідовники. Хоч би і князь Шаховської або Котляревський. У своїй оді на честь к[нязя] Куракіна] - відколок Сковороди.
| Автор = [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Шевченко]] повість «Близнецы»; 10.VI — 20.VII 1855, Новопетровське укріплення<ref name="Сковорода">[http://cbs-en.ucoz.ru/ELEKTRONNAY_BIB/shevchenkova_krinicja_zbirnik_aforizmiv_iz_tvoriv_.pdf Збірник афоризмів із творів Тараса Шевченка] — Упорядн. В. Дорошенко, Т. В. Майданович. — К.: Криниця, 2003.— 231; 288 с.</ref>
| Коментар =
| Оригінал = Это бил Диоген наших дней, и если б не сочинял он своих винегретных песень, то было бы лучше. А то, види[те] ли, нашлись и подражатели. Хоть бы и князь Шаховской или Котляревский. В своей оде в честь к[нязя] Куракина] — сколок Сковороди.}}
Рядок 138 ⟶ 159:
 
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/scovor.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001] ([http://www.webcitation.org/6VqkYOse0 архів оригіналу])
 
[[Категорія:Автори-С]]