Даріо Фо: відмінності між версіями

'''Даріо Фо''' ({{lang-it|Dario Fo}}, нар. 1926)  — [[Італія|італійський]] драматург, режисер, теоретик [[театр]]у, художник. Лауреат [[Нобелівська премія|Нобелівської премії з літератури]] (1997), почесний доктор римського університету «Ла Сапієнца» (2006).

| Цитата = Я не є [[політика|політиком]]. Однак є людиною свого часу[[час]]у і повстаю проти того, як йдуть справи в нашій країні. Ми знаходимося перед лицем божевільного парадоксу, гідного Короля Убю (Фо згадує п'єсу Жаррі, наділяючи Берлусконі рисами Убю). Закони[[Закон]]и видаються спеціально для короля Берлусконі, міністри до двору підбираються такі, які захищають тільки власні інтереси. А публіка аплодує. Наш Лицар<ref>Прізвисько Берлусконі.</ref> володіє чотирма телеканалами і контролює все населення. Він скупив головні журнали та [[газета|газети]] — інші придбав його [[брат]], — а також видавництва, кінотеатри... Він закрив передачі, де могли очорнити його образ, і вигнав журналістів, які насмілилися виступити проти нього. Так з екранів прибрали Енцо Біаджі або Мікеле Санторо. Берлусконі користується повною безкарністю<ref name="noblit">[http://noblit.ru/node/1457 Д. Фо. «Италия движется к пропасти».] Інтерв'ю L'Express, 26.01.2006.{{ref-ru}}</ref>.

| Цитата = У мене було під сорок судів, мене вигнали з громадського телебачення, я мало не втратив [[око]] під час однієї з демонстрацій... Ось ціна, яку платить блазень, що говорить [[правда|правду]]<ref name="noblit"></ref>.

| Цитата = Я співчував [[комунізм|комуністичної]] партії аж до того дня в 1970 році, коли наважився поставити під сумнів її устрій. Я написав кілька п'єс, як, наприклад, "Похорон господаря», де критикував [[Сталін Йосип Віссаріонович|сталінізм]] і деякі положення соціал-демократів ІКП, Італійської комуністичної партії. Гастролі були саботовані ІКП, так що десятки постановок були зірвані<ref name="noblit"></ref>.

| Цитата = [[Сміх|Сміятися]] і ще раз сміятися. Коли народжується [[дитина]], [[батьки]] намагаються змусити йогоїї сміятися, кривляючись. Чому? Тому що той момент, коли вінвона засміється, означатиме, що у ньогонеї з'явилася здатність [[мислення|мислити]]. ВінВона навчивсянавчилася розрізняти правильне і помилкове, реальне і вигадане, гримасу і загрозу. НавчивсяНавчилася бачити те, що приховується під маскою. Сміх звільняє людину від страху[[страх]]у. Весь обскурантизм, вся система [[диктатура|диктатури]] заснована на страху. Тому смійтеся<ref name="noblit"></ref>!