Мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 50:
* Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. ([[Ушинський Костянтин Дмитрович|Костянтин Ушинський]])<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/ushinsky.html Ушинський Костянтин // Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>
{{Q
| Цитата = Зовнішня історія мови тісно пов'язана з долею її носіїв, тобто з долями індивідів, які розмовляють цією мовою, з долями народів. До сфери її досліджень входить географічне та етнографічне поширення мови, загальний вплив іноземних мов на конкретну мову і, навпаки, вирішення питань: чи мова використовується як літературна, чи живе тільки в народі, до яких станів належать люди, які розмовляють цією мовою, чи є попит на мову (якщо вона, зрозуміло, літературна) поза власною територією, як у просторі (французька, німецька, англійська і взагалі так звані універсальні мови) і в часі (латинська, грецька, церковнослов'янська), і якщо мову вживають ще й інші народи, то з якою метою — ось питання, які належать до зовнішньої історії мови</poem>
| Автор = [[Бодуен де Куртене Іван Олександрович|Іван Бодуен де Куртене]], вступна лекція в Петербурзькому університеті, 1870 (''И. А. Бодуэн дэ Куртэнэ // Избранные труды по общему языкознанию. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — Т. I. — С. 69.''){{sfn|Фаріон|2015|с=20}}
}}
{{Q
| Цитата = Зовнішня історія мови тісно пов'язана з долею її носіїв, тобто з долями індивідів, які розмовляють цією мовою, з долями народів. До сфери її досліджень входить географічне та етнографічне поширення мови, загальний вплив іноземних мов на конкретну мову і, навпаки, вирішення питань: чи мова використовується як літературна, чи живе тільки в народі, до яких станів належать люди, які розмовляють цією мовою, чи є попит на мову (якщо вона, зрозуміло, літературна) поза власною територією, як у просторі (французька, німецька, англійська і взагалі так звані універсальні мови) і в часі (латинська, грецька, церковнослов'янська), і якщо мову вживають ще й інші народи, то з якою метою — ось питання, які належать до зовнішньої історії мови</poem>
| Автор = [[Якуб Грімм|Якуб Ґрімм]], з передмови до «Німецької граматики» (''Якоб Гримм // Хрестоматия по истории языкознания ХIХ–ХХ веков ; сост. В. А. Звегинцев. — М., 1956. — С. 56, 58, 61.''){{sfn|Фаріон|2015|с=20}}
}}
== Примітки ==
{{reflist}}
== Джерела ==
* {{книга|заголовок = Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон |місце =Львів|видавництво =Видавництво Львівської політехніки|рік =2015 |сторінок =656 |isbn=978-617-607-718-3|ref=Фаріон}}
[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Мовознавство]]
| |||