Мова: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) оформлення |
||
Рядок 1:
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Wiktionary-logo.svg|150пкс|міні|праворуч]]
Вислови та цитати про '''мову''':
Рядок 44 ⟶ 45:
| Автор = Сергій Плачинда<ref>[http://lib.if.ua/news/1288777178.html Мова — коштовний скарб народу]</ref>}}
{{Q
* Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова ([[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм Гумбольт]])<ref name="novamova">[http://novamova.org/2009/01/lang-quotes/ Вислови про мову]</ref>▼
| Автор = [[Забужко Оксана Стефанівна|Оксана Забужко]]<ref>Оксана Забужко. «Репортаж із 2000-го року». — Київ, 2001. — С.78.</ref>}}
* Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація ([[:w:Юліан Дзерович|Юліан Дзерович]])<ref name="novamova"/>▼
* Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство. ([[:w:Шафраник|Шафраник]])<ref>[http://lib.misto.kiev.ua/UKR/vyslovy.txt Вислови про мову]</ref>▼
{{Q
* Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ. ([[Ушинський Костянтин Дмитрович|Костянтин Ушинський]])<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/ushinsky.html Ушинський Костянтин // Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>▼
| Цитата = Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова.
▲
{{Q
▲
| Автор = [[:w:Юліан Дзерович|Юліан Дзерович]]<ref name="novamova"/>}}
{{Q
▲
| Автор = [[:w:Шафраник|Шафраник]]<ref>[http://lib.misto.kiev.ua/UKR/vyslovy.txt Вислови про мову]</ref>}}
{{Q
| Цитата = Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ.
▲
{{Q
| Цитата = Зовнішня історія мови тісно пов'язана з долею її носіїв, тобто з долями індивідів, які розмовляють цією мовою, з долями народів. До сфери її досліджень входить географічне та етнографічне поширення мови, загальний вплив іноземних мов на конкретну мову і, навпаки, вирішення питань: чи мова використовується як літературна, чи живе тільки в народі, до яких станів належать люди, які розмовляють цією мовою, чи є попит на мову (якщо вона, зрозуміло, літературна) поза власною територією, як у просторі (французька, німецька, англійська і взагалі так звані універсальні мови) і в часі (латинська, грецька, церковнослов'янська), і якщо мову вживають ще й інші народи, то з якою метою — ось питання, які належать до зовнішньої історії мови</poem>
|