Русифікація: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 14:
| Коментар =
| Оригінал = }}
{{Q
| Цитата = Зацікавлення народною мовою і її життям змушувало інтелігенцію до уваги на народну мову. Загально признана неминучість подавання масі хоч елементарної освіти висувала питання про права народної мови в школі. Але для умів, вихованих у сфері доктрин, по своїй натурі все централістичних, а до того проповідуваних московською мовою, являлося чимось диким і неможливим зрікатися тої “ідейної”
Московщини на користь виключного вживання української мови у всіх школах. І ось вони вхопилися за помисли німецьких педагогів про права німецьких діялектів у німецькій елементарній школі, і так повстала чудернацька теорія про права української мови тільки в елементарній школі, тільки як посередницькі для вивчення українських дітей властивої освітньої та ідейної мови – російської. Явилася теорія непоправних народностей, української літератури «для домашнего обихода», теорія літератур московської, української, галицької як складників спільної російської літератури…{{sfn|Фаріон|2015|с=47}}
| Автор = [[Іван Франко]]}}
{{Q
Рядок 24 ⟶ 29:
| archivedate = 2015-06-10
}}</ref>
| Автор = [[Шевчук Юрій (мовознавець)|Юрій Шевчук]], мовознавець}}
== Примітки ==
Рядок 33 ⟶ 36:
== Джерела ==
* ''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/index.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — 520 с.
* {{книга|заголовок = Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у XIV-XVII століттях: мовна свідомість, мовна дійсність, мовна перспектива: монографія / І. Д. Фаріон |місце =Львів|видавництво =Видавництво Львівської політехніки|рік =2015 |сторінок =656 |isbn=978-617-607-718-3|ref=Фаріон}}
[[Категорія:Тематичні статті]]
| |||