Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, вікіфікація
Рядок 1:
{{Wikipediaособа}}
[[Файл:Dovzhenko R.jpg|праворуч|185пкс]]
'''Олександр Петрович Довженко''' (1894–1956) — український письменник та кінорежисер.
{{АБВ}}
== Цитати ==
<!-->1. Забудеш товариша, зоставиш у біді — даремно ти на світ рождався.
2. Життя [[народ]]у — у жнивах ланів.
Рядок 23:
 
== Б ==
* [[Бог]] в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.
* Борись в ім'я [[честь|честі]]. Якщо доведеться ще раз бути пораненим, проливай свою кров, як благотворну росу, і усміхайся.
 
== В ==
* В чомусь найдорожчому і найважливішому ми, [[українці]], безумовно, є народ другорядний, поганий і нікчемний.
 
* Вiйну називають мистецтвом[[мистецтво]]м. Вона таке ж мистецтво, як шизофренія або чума.
 
* Всяка вiйна безнравственна в своїй внутрiшнiй основi. Тому i зображати її в книгах як благородство i красу людських вчинкiв — злочинство й глупота. [[Вiйна]] — дурна.
Рядок 35:
== Д ==
* Двоє дивляться вниз. Один бачить калюжу, другий — зорі. Що кому.
* [[Дитинство]] дивується. [[Молодiсть]] обурюється. Тiльки лiта дають нам мирну рiвновагу i байдужiсть.
* [[Дурень]] — не обов'язково Іванушка-дурачок. Дурень нині часом закінчує два факультети, займає високі посади, має ордени, партстаж. Він часом здається зовні ніби звичайною людиною.
 
== Ж ==
* [[Життя]] таке коротке. Поспішайте творити [[добро ]]!
* Жорстокість i всесвітня дурнота, одягтись в атавістичне пір'я, прославлене тисячоліттями книжної брехні i кровожадних дурощів, перетворюють мене в щось гірше, дурніше й страшніше за дикого звіра. Я вже не кажу про таких благородних i достойних пошани тварин як собака, кінь чи корова.
 
== З ==
* З усіх пристрастей людських етична [[пристрасть]] — єдина достойна і справжня пристрасть.
 
== К ==
* [[Кіно]] вимагає величезної працелюбності і працелюбності не тільки на зйомці, а в усьому розумному процесі створення картини. Кіно — мистецтво «Одержимих».
* [[Кладовище]] — це дзеркало людських взаємин.
* Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.
 
== Л ==
* [[Людина]] повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.
 
== М ==
Рядок 58:
 
== Н ==
* Навчіть поважати, шанувати й любити людську особистість, виховайте у молодих [[повага|повагу]] до старших, хоча б до батьків, і кладовища самі прикрасяться.
* Найважче знати, що не треба знімати…
* Найстрашнішим під час відступу був плач жінок. Коли я згадую зараз відступ, я бачу довгі-довгі дороги, і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна.
* [[Народ]], що не знає своєї [[історія|історії]], є народ сліпців.
* Нацiональний епос — втiлення iсторичної пам'ятi народу.
 
Рядок 68:
 
== П ==
* Погубила нас нещаслива наша [[географія]] і невдала наша [[історія]].
* Продажні писательські пера освятили її в віршах і товстенних книгах. Малярі дурноголові споконвіку придумували для неї одяг, фарби, різьбярі ставлять на майданах пам'ятники не ганьби і глупства, а слави ватажкам і їх коням. Те, що повинно давно вже стати предметом громадського сорому і непристойності, возвеличується. Атавізм дикунський існує. І вчені дурні служать атавізму, як раби з мізерною фантазією і відсутністю достоїнства людського, — атомна бомба.
* Прославитись ми можемо тільки [[смерть|смертю]].
* Прощаю всіх, хто заподіяв мені [[зло]]. Не хочу носити в душі зла.
 
== Т ==
Рядок 78:
 
== У ==
* У всіх моїх фільмах[[фільм]]ах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди.
 
== Ч ==
* Чому всі правителі так ненавидять всіх, хто проти війни принципово? Тому, що всі вони раби атавістичних інерцій. Попробуйте сказати голосно проти війни — і зразу суд за аморальність. Отже, війна моральна.
* Чи подивлюсь на пустелі, на кладовища, чи поплачу на руїнах і перелічу мільйони втрат? А потім умру од горя, щоб не бачити, як заселятимуть тебе, мати моя Україно, чужими людьми, як каратимуть твоїх синів і дочок за німецьке ярмо, за німецьких байстрюків, за каторжну працю в Німеччині, за те, що не вмерли вони з голоду і діждалися нашого приходу. Прокурорів у нас вистачить на всіх. Не вистачить учителів, бо загинуть в армії, не вистачить техніків, трактористів, інженерів, агрономів. Вони теж поляжуть у війні, а прокурорів і слідчих вистачить. Всі цілі й здорові, як ведмеді, і досвідчені в холодному своєму фахові. Напрактиковані краще од німців ще з 1937 року.<ref>Сільські вісті.— К., №  49 (19244) за 8 травня 2015.— С. 1.</ref>
 
== Щ ==
* [[Щастя]], щастя… Є речі набагато значніші, ніж щастя, набагато глибші і, якщо хочете знати, набагато достовірніші.
 
== Я ==
* Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що мірою поступу творчості життя повинно бути [[добро]], а не зло.
* Я зневажаю уряд [[Україна|України]] за його скотиняче ставлення до культурних пам'ятників своєї старовини. У нього немає любові до народу. Народ має багато підстав ненавидіти всіх нас за це.
* Я не зовсім люблю свої картини. Часом я їх не люблю зовсім. Я їх жалію, як дітей незграбних і не досить вродливих, але моїх рідних. І мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду.
* Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання.
 
 
== Примітки ==