Сухоруков Леонід Семенович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
YiFeiBot (обговорення | внесок)
м Перемещение 4 интервики на Викиданные, d:q4447408
оформлення, вікіфікація
Рядок 7:
| commons =
}}
 
{{Othernames|Сухоруков}}
'''Леонід Семенович Сухоруков''' (нар. 1945) — [[СРСР|радянський]] та [[Україна|український]] афорист.
Рядок 14 ⟶ 13:
* Афоризм — це виклик багатослів'ю.
* [[Афоризм]] — це роман одним рядком.
* [[Вічність]] є нескінченний ланцюг тимчасового.
* [[Мудрість]] — є точка зустрічі сумніву[[сумнів]]у та впевненості.
* Щоб витрачати [[гроші]] із розумом, треба витратити їх спершу на розум.
* [[Бюрократія|Бюрократичний]] портрет: у прийомні години навіть печатка на його обличчі ставала гербовою…
* Бюрократичний цейтнот: одних неможливо взяти голими руками, інших — пустими…
* Бюрократичний цейтнот: розумнішого за себе брати заступником не хотів, дурнішого ж не міг знайти…
Рядок 23 ⟶ 22:
* Етична [[дипломатія]]: кожній підтримці має передувати підніжка.
* Все знати неможливо, але скільки ж таких, що про це не знають!
* Політики[[Політик]]и однакові всі: спочатку обіцяють реформи, потім реформують власні обіцянки.
* Хоч [[скромність]] і найкоротший шлях до незнаності, проте здобувши знаність, можна дозволити собі всіляку скромність.
* Наддипломатія: іти по лезу бритви, якою у той же момент голишся.
* Здається, що [[Україна|Україні]] легше зробити із себе другу Європу, аніж [[Європа|Європі]] схотіти з України зробити ще одну Францію.
* [[Гумор]] — це дар потрапляти у яблучко, [[сатира]] — мистецтво за нього брати.
* [[Бізнес]] — безсмертний, бо ж процвітає навіть на цвинтарях[[цвинтар]]ях.
* [[Гроші]] — це зло, чим їх менше, тим більше воно бере.
* Тупість є вістря, спрямоване всередину.
* Навіть іскри [[надія|надії]] можуть осліпити.
* Той, кому сниться власна велич, може проспати все життя.
* Якщо [[час]] наступає на п'яти, то це ще не означає, що ти його випередив.
* Гучне [[ім'я]] потребує уміння тихо його носити.
* Перш ніж дізнатися хто кого, довідайся хто від кого!
* Дехто гарячкує лише для того, щоб зігрітися.
* І за голими цифрами можна чудово сховатися.
* На відміну від жінок [[день|дні]] не повертаються.
* Чим обмеженіша людина, тим безмежніша її зарозумілість.
* Як мало треба, щоб хотіти багато!
Рядок 44 ⟶ 43:
* Ніхто так не бажає залишитися на висоті, як той, хто стоїть на краю прірви.
* Для декого найкращий засіб захисту — не чинити опору.
* Чим більше [[правило|правил]], тим більше охочих стати винятком.
* Золота середина не завжди буває високої проби.
* Якщо гірше вже не може бути, то це — на краще.
* В калюжу сідають ті, кому і море по коліна.
* Декого і криве дзеркало прикрашає.
* [[Мовчання]], як і золото, — різної проби.
* Бережи [[совість]]. Все інше збереже вона.
* Чорною буває і [[вдячність]].
* У злопам'ятного завжди склероз на [[добро]].
* [[Демагог]] — це той, хто вміє називати ті ж самі речі багатьма іменами.
* Тим у [[кар'єра|кар'єрі]] подавай сходи, а тим — ще й поручні.
* [[Дипломат]] — це людина, яка досконало володіє мовою пауз.
* Найбільша [[сила]] — це знання чужих слабкостей.
* [[Тінь]] — найкраще місце під сонцем.
* Власна розкіш присипляє. Чужа не дає спати.
* Коли не стежиш за собою сам, це починають робити інші.
* На філософському камені гострять хто [[розум]], хто — зуби.
* [[Помилка]] — це істина в останній інстанції.
* Головне у генеральній лінії — не збитися на пунктирну.
* І паузи бувають багатослівними.
* Парадокс обдарованості: чим більше дано, тим важче це доводити.
* Чому з тими, хто хоче жити краще, нам завжди не по дорозі?
* Іноді [[життя]] бере своє, а іноді відбирає.
* Слабкість будь-якої системи пропорційна міцності її бюрократії.
* Мова пауз дослівно не перекладається.
* Невміння писати не завжди збігається з умінням не робити цього.
* [[Чудо|Чудес]] не буває, але ж яка за ними черга!
* Нехай все розвивається по спіралі, аби тільки не по розпеченій.
* У декого гарний смак з'являється лише з гірким досвідом.
* Коли підносять до небес, дивись, щоб не впустили!
* Палаючі очі не завжди випромінюють світло.
* Зв'язати себе по руках і ногах найлегше власним язиком[[язик]]ом.
* Скільки у неіснуючих фактів речових доказів!
* [[Дурень]] небезпечний не так дурістю, як послідовниками.
* Кохати треба до божевілля, але з розумом.
* Інколи, щоб вийти в люди, досить вийти заміж.
* Хто не поважає чужої [[праця|праці]], найчастіше нею користується.
* Декого окрилюють лише підрізані крила суперника.
* Нерідко, щоб розтопити серце коханої, потрібно наламати чимало дров.
* Чим менше любимо [[дружина (жінка)|дружину]], тим дужче любимо жінок.
* Деякі шлюби[[шлюб]]и лише подвоюють самотність.
* Пантоміму породили чоловіки в період матріархату.
* Чим більше знаєш, тим більше дозволяєш собі чогось не знати.
Рядок 105 ⟶ 104:
* Найлегше домовитись тоді, коли тримаєш язик за зубами.
* Далеко піде той, хто далеко не заходить.
* Поки одне [[зло]] бореться з другим, третє вважає себе за добро.
* Любити [[правда|правду]] легше, ніж висловлювати.
* У собаки цінують не тільки здатність гавкати, а й уміння не робити цього.
* У кожного своя [[думка]], але не в кожного вона власна.
* [[Істина|Істину]] шанують усі, але не всім вона потрібна.
* Які ж то треба мати права, щоб не мати обов'язків!
* У декого [[ввічливість]] — добре відредаговані грубощі.
* Дурні існують для того, щоб підтримувати у належній формі розумних.
* Не розправляй крила у вузькому місці.
* Вселенський парадокс: усі люди народжуються людьми, але не всі ними помирають.
* Лише жіноча [[логіка]] здатна перетворити логічний квадрат у замкнене коло.
* Знав наречену, як свої п'ять пальців, але ж не знав, що всі вони в неї — вказівні…
* [[Шлюб]] — це рівняння з двома невідомими.
* Вчіться на помилках[[помилка]]х, але ж не надумайте хоч на одній з них оженитись!
* Лише [[думка]] народжує те, що не вмирає.
* Чим важча помилка, тим легше здобути урок.
* [[Життя]] обчислюється миттєвостями, які хотілося б зупинити.
* [[Дружба|Друзі]] бувають близькі, далекі і недалекі.
* Небезпечно бити себе в груди, якщо за пазухою камінь.
* Не все, що спадає на розум, має до нього стосунок.
Рядок 132 ⟶ 131:
* Іноді коло друзів стає таким вузьким, що в ньому й сам не поміщаєшся.
* Іноді, щоб встигнути, необхідно вчасно спізнитися.
* Декому [[світло]] потрібне тільки для того, щоб кидати на інших тінь.
* Сто років попереду — [[вічність]], позаду — миттєвість.
* Як важливо до почутого ще й придивитись.
* Треба завжди говорити те, що думаєш, але не завжди все.
* Як важко насититися щастям[[щастя]]м і як легко — горем[[горе]]м!
* Не називайте чужі речі своїми іменами.
* Як добре, коли все відмінно!
Рядок 144 ⟶ 143:
* Щоб пізнати людину, треба побачити у ній звіра.
* Не все, що біля наших ніг, у наших руках.
* [[Мовчання]] — це іноді крик, обернений у себе.
* [[Логіка]] підлабузника: чим нижче вклонишся, тим вище сягнеш.
* І порожнє місце буває зайнятим.
* [[Мрія]] підлабузника: стоячи на колінах, ходити ще й навшпиньках.
* Не всі, хто не може мовчати, бажають говорити.
* Той, кому постійно дивляться у рот, рідко його закриває.
Рядок 154 ⟶ 153:
* Метелика-одноденку не турбує, що про нього скажуть завтра.
* Заздрісник не живе, а переживає.
* [[Заздрість]] — безсмертна, і це є першим, що вбиває заздрісника.
* Найгірший подарунок заздріснику: шикарний палац!.. із краєвидом на ще кращий.
* Пізно бити себе в груди, як женуть у шию.
* Плагіатора[[Плагіат]]ора важко спіймати на його слові.
* «[[Червона книга]]» — це книга скарг [[природа|природи]].
* Коли [[дитина|діти]] перестають запитувати, маса запитань виникає у їхніх батьків.
* Буває, що здатність робити помилки переростає у майстерність.
* Краще вчасно братися за розум, ніж хапатися потім за голову.
Рядок 165 ⟶ 164:
* Нелегко бути Богом серед атеїстів.
* Скільки підтексту на чистому аркуші паперу!
* Погано, якщо [[думка]] залишає слід тільки на папері.
* Незрідка драма — це невдала комедія.
* Нехай прекрасне, прийшовши на сцену з життя, частіше повертається в нього!
Рядок 176 ⟶ 175:
* Добрий сміх вчить, а злий повчає.
* Коли бачив пляшку, входив у штопор!..
* Від любові[[любов]]і до [[ненависть|ненависті]] часом всього сто грамів.
* Хоч ліплять з однієї глини, та обпалюють у різних печах.
* [[Народ]], що забуває [[минуле]], втрачає своє [[майбутнє]].
* Найкращий [[вчитель]] — не той, хто вбачає в дітях тільки дітей, а хто завчасно розпізнав в них дорослих.
* Цифри не старіють, а тому нічого спільного не мають із нашим віком.
* Є двері, у які можуть достукатись лише власним серцем.
* Немає у житті більшої надії, ніж останньої краплі.
* Кожне [[щастя]] має своє мито.
* Щастя, поділене на двох, помножується.
* [[Життя]] — це відрізок між [[мрія|мрією]] та [[реальність|реальністю]].
* [[Стислість]] — сестра не тільки таланту[[талант]]у, а й милосердя.
 
== Джерела ==
* [http://ukrlife.org/main/afor/sukhoruk.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* [http://www.aphorism.ru/author/a7948.shtml aphorism.ru] (рос.)
 
{{Поділитися}}
 
[[Категорія:Автори-С]]