Мова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, шаблон
Sergento (обговорення | внесок)
що безпосередньо про рідну мову - переніс у відповідну статтю
Рядок 9:
| Цитата = Граматика керує навіть царями.
| Автор = [[Мольєр]]<ref>[http://www.wisdoms.ru/pavt/p156_2.html wisdoms.ru]</ref>}}
 
{{Q
| Цитата = Мово рідна, слово рідне, <br/> хто вас забуває, <br/> той у грудях не [[Серце|серденько]], <br/> тільки камінь має.
| Автор = [[Воробкевич Сидір Іванович|Сидір Воробкевич]], «Рідна мова»<ref>[http://chtyvo.org.ua/authors/Vorobkevych_Isydor/ ''Воробкевич, Ізидор''. Твори. Т. І: Поезії. — Львів, 1901. — 420 с.]</ref>}}
 
{{Q
Рядок 42 ⟶ 38:
| Цитата = Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову.
| Автор = [[Ліна Костенко]]<ref>[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37106/09-Stateyeva.pdf Ліна Костенко й українська лексикографія кінця ХХ — початку ХХІ ст. / В. Статєєва // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 54-64.]</ref>}}
 
{{Q
| Цитата = Мово рідна! В тобі — мудрість віків, і зойк матерів, і пісня серця дівочого, і крик новонародженого. Світловолоса діво! Єдина печаль пройме, що не вистачить життя аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу. То ж такою будь, мово рідна!
| Автор = Сергій Плачинда<ref>[http://lib.if.ua/news/1288777178.html Мова — коштовний скарб народу]</ref>}}
 
{{Q
Рядок 54 ⟶ 46:
| Цитата = Рушієм національного є дух, а екзистенцією духу є мова.
| Автор = [[Вільгельм фон Гумбольдт|Вільгельм Гумбольт]]<ref name="novamova">[http://novamova.org/2009/01/lang-quotes/ Вислови про мову]</ref>}}
 
{{Q
| Цитата = Мова — це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров — умре нація.
| Автор = [[:w:Юліан Дзерович|Юліан Дзерович]]<ref name="novamova"/>}}
 
{{Q
| Цитата = Народ, що не усвiдомлює значення рiдноï мови для свого вищого духовного життя i сам ïï покидає й вiдрiкається, виконує над собою самовбивство.
| Автор = [[:w:Шафраник|Шафраник]]<ref>[http://lib.misto.kiev.ua/UKR/vyslovy.txt Вислови про мову]</ref>}}
{{Q
| Цитата = Поки жива мова народна в устах народу, доти живий і народ.
| Автор = [[Ушинський Костянтин Дмитрович|Костянтин Ушинський]]<ref>[http://ukrlife.org/main/afor/ushinsky.html Ушинський Костянтин // Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001]</ref>}}
 
{{Q
| Цитата = Зовнішня історія мови тісно пов'язана з долею її носіїв, тобто з долями індивідів, які розмовляють цією мовою, з долями народів. До сфери її досліджень входить географічне та етнографічне поширення мови, загальний вплив іноземних мов на конкретну мову і, навпаки, вирішення питань: чи мова використовується як літературна, чи живе тільки в народі, до яких станів належать люди, які розмовляють цією мовою, чи є попит на мову (якщо вона, зрозуміло, літературна) поза власною територією, як у просторі (французька, німецька, англійська і взагалі так звані універсальні мови) і в часі (латинська, грецька, церковнослов'янська), і якщо мову вживають ще й інші народи, то з якою метою — ось питання, які належать до зовнішньої історії мови</poem>
| Автор = [[Бодуен де Куртене Іван Олександрович|Іван Бодуен де Куртене]], вступна лекція в Петербурзькому університеті, 1870 (''И. А. Бодуэн дэ Куртэнэ // Избранные труды по общему языкознанию. — М. : Изд-во АН СССР, 1963. — Т. I. — С. 69.''){{sfn|Фаріон|2015|с=20}}
}}
 
{{Q
| Цитата = Хіба мова за сприятливих обставин не розквітне, наче дерево, яке, не будучи пригніченим, пишно розростається зусібіч? Хіба не перестає розвиватися мова і не починає нидіти і мертвіти, як нидіє і сохне рослина при нестачі світла і землі? Дивовижна цілюща сила мови, з якою вона заліковує і надолужує втрати…?
| Автор = [[Якуб Грімм|Якуб Ґрімм]], з передмови до «Німецької граматики» (''Якоб Гримм // Хрестоматия по истории языкознания ХIХ–ХХ веков ; сост. В. А. Звегинцев. — М., 1956. — С. 56, 58, 61.''){{sfn|Фаріон|2015|с=20}}
}}
 
{{Q
| Цитата = Звичаї народу позначаються на його мові, а з іншого боку, значною мірою саме мова формує народ.
Рядок 76 ⟶ 70:
| Оригінал =
| Автор = [[Фердинан де Сосюр]], «Курс загальної лінґвістики»<ref>''Сосюр Ф. де.'' Курс загальної лінґвістики.&nbsp;/ Фердінан де Сосюр; [пер. з фр. А. Корнійчук, К, Тищенко]. — К.: Основи, 1998.&nbsp;— C. 34.</ref>}}
 
{{Q|Цитата=Не меч, не щит рятують мову —<br/>Лише безсмертні твори!
| Автор = [[Ципріан Каміль Норвід]] («Мова-рідна», Пер. Григорій Кочур<ref>{{книга|автор=Ципріан Каміль Норвід|заголовок=Поезії / Пер. з польської. Титульна редакція та вступна стаття Миколи Бажана|рік=1971|місто=Київ|видавництво=Дніпро|сторінки=158}}</ref>)}}
 
{{Q
| Цитата = Мовний розвиток перебуває у найтіснішій залежності від історичних умов. <…> Розвиток суспільства заманює мову на якийсь визначений шлях. Отож ми вправі замислитися над питанням, чи нема в історії мови відображення історії [[культура|культури]].
Рядок 81 ⟶ 79:
| Оригінал =
| Автор = [[Жозеф Вандрієс]], «Мова. Лінгвістичний вступ до історії» (1914){{sfn|Фаріон|2015|с=23-24}}}}
 
{{Q
| Цитата = Мова — це найміцніший зв'язок, що поєднує членів у групи, і водночас вона — символ і захист групової спільноти. Чи може бути щось більш дієве для утвердження факту існування групи?
Рядок 86 ⟶ 85:
| Оригінал =
| Автор = [[Жозеф Вандрієс]], «Мова. Лінгвістичний вступ до історії» (1914){{sfn|Фаріон|2015|с=24}}}}
 
== Див. також ==
* [[Рідна мова]]
 
== Примітки ==