Курков Андрій Юрійович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Friend (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
м вікіфікація |
||
Рядок 1:
{{Wikipedia}}
[[Файл:Andrei Kourkov 20100329 Salon du livre de Paris 3.jpg|thumb|Андрій Курков на Паризькому книжковому салоні, 2010]]
'''[[w:Курков Андрій Юрійович|Андрій Курков]]'''
== Цитати ==
=== 2003 ===
* ''Наші ж [українські] сучасні письменники вже відійшли
* ''Я не розглядаю себе як культового письменника. Культовий письменник у нас один
* ''Я не ставлю задачі: вічне чи не вічне
* ''Самоцензура це поняття більше журналістське. Письменник не цензурує себе: якщо він розумний, то він іде на межі порушення або табу, або порушення традицій.''<ref name="aktiv03"/>
* ''Культурна еліта важлива у суспільстві. … '''Мають бути особистості-орієнтири, що мають давати альтернативний приклад своєю поведінкою, своєю біографією та досягненнями.''' … Зараз, наприклад, в нашій культурі найяскравіший орієнтир
*:
*
=== 2010 ===
* ''Для української культури та літератури є величезна ніша в європейському культурному просторі, яку ми ніяк не можемо навіть на 10 % заповнити чи використати, зокрема тому, що '''в України дещо пасивний підхід до власних можливостей і регулярна недосамооцінка'''.''<ref name="ut2010">[http://tyzhden.ua/Publication/4636 Андрій Курков: Прагматизм успіху]
* ''Щоб ураховувати нашу геополітичну позицію, не треба дивитися тільки на схід. Варто дивитися також і на північ, південь і захід. У нас, я вважаю, не менш важливі історичні зв'язки з Туреччиною, ще важливіші з Литвою та Білоруссю і, звісно ж, із Польщею. Тож давайте, панове, які роблять новини, виходити з поняття геополітична об'єктивність, припиніть насильно нас з'єднувати з чужою територією, навіть коли є чимало спільного. В такому разі варто показувати повністю регіон, де ми перебуваємо,
*:
* ''Я уявляю собі молодь у Луганській області, яка дивиться російські телеканали і звідти ж черпає інформацію про Україну. Мабуть, вони себе відчувають неповноцінними, бо не можуть зрозуміти, хто ми такі, якщо нас серйозно не сприймає Росія. І раптом тут їм ще й кажуть, що можна не вчити української мови, все можна робити лише російською. В таких обставинах поволі зникатиме фундамент державності й знову повернеться поняття території. … Приблизно такими технологіями, грубо кажучи, і формується рабська ментальність.''
*:
=== 2014 ===
* Ніхто в Європі плаче, що культура гине. Наприклад, ніхто за межами Прибалтики не знає литовське чи естонське мистецтво. Ніхто не підозрює, що є албанська література. Просто приходить час, коли культура країни стає цікавою світові. І якщо цей шанс використовується, то держава вливається в європейський культурний простір. Україна, скажімо, тепер модна серед німецьких студентів. Твори [[Жадан Сергій Вікторович|Жадана]], [[Прохасько Тарас Богданович|Прохаська]], [[Дереш Любко|Дереша]] читають і обговорюють. Але потрібно розуміти, що захопити масового читача дуже важко.
== Джерела ==
|