Відмінності між версіями «Наука»

1182 байти додано ,  5 років тому
нема опису редагування
м (Перемещение 33 интервики на Викиданные, d:q336)
{{Вікіпедія}}
[[Файл:Atisane3.png|300px|right]]
'''Нау́ка''' — сфера пізнавальної діяльності людини, яка охоплює одержання та вироблення і систематизацію знань для науково-практичної діяльності та життя людини.
 
== Цитати ==
{{Q
*|Цитата = Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
::: —|Автор =[[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]
}}
{{Q
*| Цитата = Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
| Оригінал =
| Коментар =
::: —| Автор = [[Дмитро Менделєєв]]
}}
{{Q
*| Цитата = Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
| Оригінал =
| Коментар =
::: —| Автор = [[Дмитро Менделєєв]]
}}
 
{{Q
* Наука — це корінь і насіння, і основа всякої користі як батьківщини, так і церкви. Але на те пильно треба уважати, щоб наука була добра і ґрунтовна. Бо існує наука негідна цього імені, а люди, хоч і розумні, але несвідомі цього, вважають її за справжню науку… Треба знати, що від 500-го до 1400-го року, тобто впродовж 900 років, у цілій Європі майже всі науки були у великому занепаді і незнанні, так що і в найкращих авторів, що писали за тих часів, бачимо великий талант, а світла великого не бачимо. Після 1400-го року почали з'являтися цікавіші і зручніші вчителі і поступово деякі академії набули дуже великої сили і більшого значення, як за тих старих, Августових літ. Але багато шкіл залишилося в давньому стані, так що в них є тільки імена риторики і філософії, і інших наук, а діло не те… Люди, що спробували такої, так би мовити, примарної і примрійної науки, дурніші, як невчені. Бо хоч вони темні, проте уважають себе вченими і думають, що спізнали все, що тільки можна знати, не хочуть і не думають читати книг і вчитися більше. Але ж людина, освічена справжньою наукою, ніколи не почуває ситості в своєму спізнаванні і не перестає ніколи вчитися, хоч би дожила до віку Матусаїла. («Духовний реглямент», 1720)<ref>''Крип'якевич І. П.'' [http://ruthenia.info/txt/vesna/krypyakevych/1_4.html Історія України]. — Львів: Світ, 1990. — С. 248</ref>
*| Цитата = У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Мічіо Кайку, Мічіо.'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17</ref>
::: — [[Феофан Прокопович|Теофан Прокопович]]
| Оригінал =
 
| Коментар =
* Меж наукового пізнання та прогнозів передбачити неможливо.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
::: —| Автор = [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
::: — [[Дмитро Менделєєв]]
}}
 
* Роль наук службова, вони є засіб для досягнення блага.<ref>{{БОКА|1005}}</ref>
::: — [[Дмитро Менделєєв]]
 
* У науці двадцятого сторіччя є три великі теми — це [[атом]], [[ген]] і [[комп'ютер]].<ref>''Кайку, Мічіо.'' Візії: як наука змінить XXI сторіччя: пер. з англ. Анжела Кам'янець. — Львів: Літопис, 2004. — С. 17</ref>
::: — [[Гаролд Вармус]], американський вірусолог, лавреат Нобелівської премії з фізіології і медицини 1989
 
* Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
::: — Українська народна творчість, див. — [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]
 
{{Q
| Цитата = * Наука в ліс не веде, а з лісу виводить.
| Оригінал =
| Коментар =
| Автор = Українська народна творчість
::: —| УкраїнськаІнше народна творчість,= див. — також [[Українські народні прислів'я та приказки: знання та уміння]]
}}
{{Q
| Цитата = Наука — [[магія]], яка працює.
| Оригінал = Science is a magic, that works<ref>{{книга|автор=Kurt Vonnegut|заголовок=Cat's Cradle|посилання=https://books.google.com.ua/books?id=w25sx0G6nRsC&dq=cat%27s+cradle&hl=uk|місто=|видавництво=Random House Publishing Group|рік=2009|сторінок=304|isbn=9780307567277|ref=Cat's Cradle|сторінки=218}}</ref>.
| Коментар = «[[Колиска для кішки]]»
| Автор =
}}
== Примітки ==
{{reflist}}
1669

редагувань