Євшан Микола: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Sergento (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Sergento (обговорення | внесок)
Рядок 25:
{{Q|Цитата = Творчість — це також живий організм, який розвивається на основі тих самих законів, що і все інше на світі. І вона має свої радощі і своє горе, сій смуток і плач, як також бажання якнайбільше красуватися до [[Сонце|сонця]], грітися коло людської душі й серця. В своїй [[Свобода|свободі]] вона мусить бути ще більше ненарушена, як сам [[Людина|чоловік]]. Бо коли чоловік став ''[[Рабство|рабом]]'', — тоді тільки й зродилася в ньому потреба ''творити'' нове [[життя]], думка про найбільшу, безмежну та абсолютну свободу. ''Творчість'' в найширшому змислі стала тою [[Мрія|мрією]] раба, єдиною формою повною свободи його та гармонією з самим собою.{{sfn|Критика; Літературознавство; Естетика|1998|loc=''Суспільний і артистичний елемент у творчости''|с=18}}}}
 
{{Q|Цитата = Тільки той, хто навчився культивувати свій [[талант]], усвідомить собі свою силу, зможе завести ''[[Економіка|економіку]]'' творчу, зможе йти щораз вище.{{sfn|Критика; Літературознавство; Естетика|1998|loc=''В. Винниченко (В. Деде). Молода кров. Комедія на 4 дії. В-во «Дзвін», К., 1914''|с=609}}}}
 
{{Q|Цитата = Треба перше всього навчитися розуміти той великий і глибокий процес сам в собі, який єсть головним моментом творчости, щоб згодитися на повну її свободу. Дійсно правдива, жива творчість — се завсігди тільки початок, а не кінець, вічна боротьба, шукання, зріст енергії в образах та видінням, вічне стремління тільки до пункту рівноваги. А зовсім не формула, не догма, не відповідь.{{sfn|Критика; Літературознавство; Естетика|1998|loc=''Суспільний і артистичний елемент у творчости''|с=19}}}}