Записки українського самашедшого: відмінності між версіями

| Цитата = ''І я подумав — от якби й у нас не говорили, а пересвистувались. Бо стільки…стільки вже наговорено, до цілковитої втрати смислу. Та ще й якоюсь мовою недолюдською, сурогатом української і російської, мішанкою, плебейським сленґом, спадком рабського духу і недолугих понять, від чого на обличчі суспільства лежить знак дебілізму, — а при чому ж тут я?дебілізму…''{{sfn|Записки українського самашедшого|2011|с=6}}