Стус Василь Семенович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, шаблон
вікіфікація
Рядок 17:
* Злюмпенізованому людові поет віддає належне.
 
* Кожен [[кат]] любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.
 
* Лиш мати вміє жити,
Рядок 24:
* Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.
 
* [[Митець]] потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
 
* Право сильного ніби знімає з ужитку людську неввічливість.
Рядок 32:
* Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.
 
* [[Розум]] – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно.
 
{{Q|Цитата = [[Народ]] ще тільки осмислює конституційні простори своєї свободи, а [[уряд]] уже стріляє.
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|4 вересня 2016}} }}
 
* Кожна [[Муза]] має свій вік.
 
* У невідоме [[дорога]] найближча.
 
* І сам собі постань законом,
Рядок 46:
* Вітальні листи завжди приймаються одностайно.
 
* [[Земля]] схожа на голову,
:Тільки в ній більше цвинтарів.
 
Рядок 52:
:Наймудріші філософи.
:Бо мовчать.
* [[Ритм]] – тільки продовження, доувиразнення змісту.
 
* Пізнане розумом лишається непізнаним для людини, воно не стає її здобутком.
 
* Один лиш [[час]] і має совість.
 
* Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю.
 
* Люди, прагнучи світла, викликають власну [[смерть]].
 
* Сидиш на сухарях – то і душа прозора,
Рядок 68:
:Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
 
* Якщо болить [[серце]] – тобі, друже, поталанило.
 
* Як добре те, що [[смерть|смерти]] не боюсь я