Стус Василь Семенович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення, шаблон |
вікіфікація |
||
Рядок 17:
* Злюмпенізованому людові поет віддає належне.
* Кожен [[кат]] любить червоне вино, нагріте до 36 градусів.
* Лиш мати вміє жити,
Рядок 24:
* Самовисочіння людини – то єдиний спосіб збереження землі.
* [[Митець]] потрібен своєму народові та й усьому світові тільки тоді, коли його творчість зливається з криком його нації.
* Право сильного ніби знімає з ужитку людську неввічливість.
Рядок 32:
* Переставши бути собою, поет втрачає і себе самого.
* [[Розум]] – цей інструмент самоподвоєння людини, її самоусвідомлення і самооблуди, орієнтує нас у світі тільки приблизно.
{{Q|Цитата = [[Народ]] ще тільки осмислює конституційні простори своєї свободи, а [[уряд]] уже стріляє.
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|4 вересня 2016}} }}
* Кожна [[Муза]] має свій вік.
* У невідоме [[дорога]] найближча.
* І сам собі постань законом,
Рядок 46:
* Вітальні листи завжди приймаються одностайно.
* [[Земля]] схожа на голову,
:Тільки в ній більше цвинтарів.
Рядок 52:
:Наймудріші філософи.
:Бо мовчать.
* [[Ритм]] – тільки продовження, доувиразнення змісту.
* Пізнане розумом лишається непізнаним для людини, воно не стає її здобутком.
* Один лиш [[час]] і має совість.
* Творчість – то тільки гримаса індивідуального болю.
* Люди, прагнучи світла, викликають власну [[смерть]].
* Сидиш на сухарях – то і душа прозора,
Рядок 68:
:Сталить твій дух – тож і терпи, терпи.
* Якщо болить [[серце]] – тобі, друже, поталанило.
* Як добре те, що [[смерть|смерти]] не боюсь я
|