Довженко Олександр Петрович: відмінності між версіями

{{особа}}

'''Олександр Петрович Довженко''' (1894–1956) — [[українці|український]] письменник та кінорежисер.

{{АБВ}}

== Цитати ==

== Б ==

* [[Бог]] в людині. Він є або немає. Але повна його вiдсутнiсть — це великий крок назад і вниз. В майбутньому люди прийдуть до нього. Не до попа, звичайно, не до приходу. До божественного в собі. До прекрасного. До безсмертного. I тодi не буде гнiтючої сірої нудьги, звірожорстокого, тупого і скучного, безрадісного будня.

 

== Ж ==

* [[Життя]] таке коротке. Поспішайте творити [[добро]]!

* Жорстокість i всесвітня дурнота, одягтись в атавістичне пір'я, прославлене тисячоліттями книжної брехні i кровожадних дурощів, перетворюють мене в щось гірше, дурніше й страшніше за дикого звіра. Я вже не кажу про таких благородних i достойних пошани тварин як собака, кінь чи корова.

== З ==

* З усіх пристрастей людських етична [[пристрасть]] — єдина достойна і справжня пристрасть.

 

== К ==

* [[Кіно]] вимагає величезної працелюбності і працелюбності не тільки на зйомці, а в усьому розумному процесі створення картини. Кіно — мистецтво «Одержимих».

* [[Кладовище]] — це дзеркало людських взаємин.

* Краще загинути в бою, ніж конати в животінні другорядного пасинка історії.

 

== Л ==

* [[Людина]] повинна завжди пам'ятати, звідки вона пішла в життя. Людина не має права бути безбатченком.

 

== М ==

* Мені хотілося розсунути рамки екрана, відійти від шаблонної розповіді і заговорити, так би мовити, мовою великих узагальнень.

* Ми гребли з усіх сил під мудрим керівництвом нашого батька. Було нам жарко од труда і весело. Батько сидів з веслом на кормі — веселий і дужий. Він почував себе спасителем потопаючих, героєм-мореплавателем, Васко да Гамою. І хоч життя послало йому калюжу замість океану, душа в нього була океанська. І саме тому, що душі в нього вистачило б на цілий океан, Васко да Гама часом не витримував цієї диспропорції й топив свої кораблі в шинку.

 

== Н ==

* [[Народ]], що не знає своєї [[історія|історії]], є народ сліпців.

* Нацiональний епос — втiлення iсторичної пам'ятi народу.

 

== О ==

* О трибуно! Скільки дурнів сходило з тебе переможцями.

 

== П ==

* Погубила нас нещаслива наша [[географія]] і невдала наша [[історія]].

* Продажні писательські пера освятили її в віршах і товстенних книгах. Малярі дурноголові споконвіку придумували для неї одяг, фарби, різьбярі ставлять на майданах пам'ятники не ганьби і глупства, а слави ватажкам і їх коням. Те, що повинно давно вже стати предметом громадського сорому і непристойності, возвеличується. Атавізм дикунський існує. І вчені дурні служать атавізму, як раби з мізерною фантазією і відсутністю достоїнства людського, — атомна бомба.

* Прославитись ми можемо тільки [[смерть|смертю]].

* Прощаю всіх, хто заподіяв мені [[зло]]. Не хочу носити в душі зла.

 

== Т ==

 

== У ==

* У всіх моїх [[фільм]]ах є розлука. Герої прощаються, поспішаючи кудись далеко, вперед, в інше життя — невідоме, але принадне, краще. Вони прощаються поквапливо і недбало і, відірвавшись, не оглядаються. Це — моя мати. Народжена для пісень, вона проплакала все життя, проводжаючи назавжди.

 

* Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи і прийшов до висновку, що мірою поступу творчості життя повинно бути [[добро]], а не зло.

* Я зневажаю уряд [[Україна|України]] за його скотиняче ставлення до культурних пам'ятників своєї старовини. У нього немає любові до народу. Народ має багато підстав ненавидіти всіх нас за це.

* Я не зовсім люблю свої картини. Часом я їх не люблю зовсім. Я їх жалію, як дітей незграбних і не досить вродливих, але моїх рідних. І мені здається до цього часу, що хороша, по-справжньому зроблена картина моя ще десь попереду.

* Я помiтив, що характерною рисою тупих людей, що займають iнодi вiдповiдальнi посади, є умiння швидко приймати радикальнi рiшення з усякого питання.

 

== Примітки ==