Сухомлинський Василь Олександрович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Leonst (обговорення | внесок)
Leonst (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{wikipedia}}
'''Василь Сухомлинський'''
 
 
*Виховуй у собі Людину - ось що найголовніше, інженером можна стати за п 'ять років, учитись на людину треба все життя.
*Найдійовішою рушійною силою людської поведінки є переконаність в тому, що добро - вершина морального багатства.
[[Категорія:Автори-С]]
...мене найбільше хвилювало, щоб школа не забрала в малюків їхніх дитячих радощів. Навпаки, треба так ввести їх у шкільний світ, щоб перед ними відкривались усе нові й нові радощі, щоб пізнання не перетворювалось на нудне навчання. І разом з тим, щоб школа не стала для дітей нескінченною, зовні захоплюючою, але пустою грою. Кожний день має збагачувати розум, почуття, волю дітей.
 
*...мене найбільше хвилювало, щоб школа не забрала в малюків їхніх дитячих радощів. Навпаки, треба так ввести їх у шкільний світ, щоб перед ними відкривались усе нові й нові радощі, щоб пізнання не перетворювалось на нудне навчання. І разом з тим, щоб школа не стала для дітей нескінченною, зовні захоплюючою, але пустою грою. Кожний день має збагачувати розум, почуття, волю дітей.
Батько і мати — такі ж вихователі, як і вчитель, вони повинні бути не менш мудрими творцями Людини, ніж учитель, бо розум їхнього сина сягає своїм корінням у ту пору, коли ще сина не було на світі.
 
*Батько і мати — такі ж вихователі, як і вчитель, вони повинні бути не менш мудрими творцями Людини, ніж учитель, бо розум їхнього сина сягає своїм корінням у ту пору, коли ще сина не було на світі.
...добрі почуття своїм корінням сягають у дитинство, а людяність, доброта, лагідність, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу. Добрі почуття, емоційна культура — це серцевина людяності. Якщо добрі почуття не виховані в дитинстві, їх ніколи не виховаєш, тому що це суто людське утверджується в душі одночасно з пізнанням перших і найважливіших істин, одночасно з переживаннями і відчуваннями найтонших відтінків рідного слова. (Батьківська педагогіка)
[[Категорія:Автори-С]]