Станіслав Лем: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Sergento (обговорення | внесок)
Sergento (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 54:
 
Натомість росіяни були кодлом, яке усвідомлювало свою підлість і ницість безсловесним, глухим, здатним на будь-яку розпоясаність чином; отож, ґвалтуючи 80-річних бабусь, роздаючи смерть від нехоті, побіжно, між іншим, валячи, руйнуючи й нищачи усі ознаки достатку, ладу, цивілізованої заможності, демонструючи в безкорисливості цього нищення чималу Завбачливість, Ініціативу, Увагу, Зосередженість, Напруження Волі – завдяки цьому вони мстилися не лише німцям (врешті, – ІНШИМ!) за те, що німці влаштували було в Росії, а й мстилися усьому світові поза межами своєї в’язниці помстою, найпідлішою з можливих: адже вони обсирали все – жодні тварини не демонструють подібної, так би мовити, ЕКСКРЕМЕНТАЛЬНОЇ ЗАПЕКЛОСТІ, яку демонстрували росіяни, забиваючи й наповнюючи своїми екскрементами розгромлені салони, шпитальні зали, біде, клозети, серучи на книжки, килими, вівтарі; у цьому сранні на увесь світ, який вони тепер МОГЛИ, яка ж це радість! скОпати, стовкти, обісрати, а до всього ще й зґвалтувати й убити (вони ґвалтували жінок після пологів, жінок після важких операцій, ґвалтували жінок, які лежали в калюжах крові, ґвалтували і срали; а крім того вони МУСИЛИ красти наручні годинники, і коли якийсь їхній малий бідачисько-солдафон не мав уже на це шансів серед німців у шпиталі, бо його попередники забрали все, що можна було забрати, він РОЗПЛАКАВСЯ з жалю і водночас вигукував, що коли негайно не дістане НАРУЧНОГО ГОДИННИКА, то застрелить трьох перших стрічних).<ref name=z/><ref name=p>[http://zik.ua/news/2016/06/29/porivnyalnyy_analiz_psyhotypu_natsystiv_i_sovietiv_vid_stanislava_lema_711985 Порівняльний аналіз психотипу нацистів і совєтів] // Перекладено за: Lem S. [[w:pl:Listy albo opór materii|Listy, albo opór materii]], Kraków: [[w:pl:Wydawnictwo Literackie|W-wo Literackie]], 2002, s. 261-263. [https://www.facebook.com/andrij.pavlysyn/posts/10210423155158544 Переклав 27 червня 2016] [[w:Павлишин Андрій Степанович|Андрій Павлишин]]</ref>}}
 
{{Q|Цитата = Вони жалюгідні, ці неповноцінні генії, титани карликового духу, скалічені в пелюшках природою, яка, похмуро пожартувавши, обдарувала їхню нездарність творчим завзяттям, гідним хоч би й Леонардо; на їхню долю в житті випала байдужість або глузування, а все, що можна для них зробити, — це бути годину чи дві терплячим слухачем і співучасником їхньої мономанії.{{sfn|Кіберіада|1990|с=389}}|Коментар=«Зі спогадів Ійона Тихого»}}
 
{{Q|Цитата = Оскільки життя це різновид сну, то все дозволено.{{sfn|Кіберіада|1990|с=391}}|Коментар=«Зі спогадів Ійона Тихого»}}
 
{{Q|Цитата = І він насмілився роздумувати навіть про Бога, Бога, який колись як був іще наївний, робив дива, але потім світ змінив його, цього Творця, навчив його, що єдина річ, яку дозволено робити — не доскіпуватися, не бути, не міняти нічого у своїй справі, бо вірити можна лише в божество, якого не докличешся.{{sfn|Кіберіада|1990|с=399}}|Коментар=«Зі спогадів Ійона Тихого»}}
 
{{Q|Цитата = Єдиною ознакою божества, яку ми знаємо, є мовчазна згода з усяким людським учинком.{{sfn|Кіберіада|1990|с=400}}|Коментар=«Зі спогадів Ійона Тихого»}}
 
== Про нього ==
Рядок 67 ⟶ 75:
== Джерела ==
* {{Мудрість віків}}
* {{книга|автор=Станіслав Лем|заголовок=Кіберіада|рік=1990|місто=Київ|видавництво=Дніпро|сторінок=815|isbn=5308007276|ref=Кіберіада}}
 
{{Поділитися}}