Сойчине крило: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м →Цитати: правопис |
м →Цитати: оформлення |
||
Рядок 5:
== Цитати ==
=== Хома ===
{{Q
| Цитата = …[[оптимізм]] — се признак дитячої наївності, що бачить у житті те, чого нема, і надіється того, чого життя не може дати.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=54}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = …[[песимізм]] — се признак хоробливої малодушності, се testimonium paupertatis, яке сам собі виставляє чоловік.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=54}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя, не зробився артистом життя!{{sfn|Сойчине крило|1979|с=54}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = [[Життя]] — се мій скарб, мій власний, одинокий, якого найменшої частинки, одної мінутки не гідні заплатити мені всі скарби світу. Ніхто не має права жадати від мене найменшої жертви з того скарбу, так, як я не жадаю такої жертви ні від кого.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=54}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = Суспільність, [[держава]], народ! Усе се подвійні кайдани. Один ланцюг укований із твердого заліза — насилля, а другий паралельний із ним, виплетений із м'якої павутини — конвенціональної брехні. Один в’яже тіло, другий душу, а оба з одною метою — опутати, прикрутити, обезличити і упідлити високий, вольний витвір природи — людську одиницю.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=54-55}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = Не слід бажати нічого над те, що здоровий розум показує можливим до осягнення. Печеного леду не слід бажати. Нехай молокососи та фантасти бажають неможливого! Мої бажання повинні йти і йтимуть рука в руку з можністю виконання.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=57}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = І подумай собі, що іноді досить одного слова, щоб убити чоловіка, щоб навіки або на довгі літа зробити його нещасливим!{{sfn|Сойчине крило|1979|с=59}}
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата =
| Коментар = }}
{{Q
| Цитата = Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=62}}
| Коментар = }}
{{Q▼
| Цитата = Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=65}}▼
| Коментар = ▼
{{Q
| Цитата = Женщина жиє чуттям і, як геліотроп до сонця, обертається все до тих, що вміють найліпше грати на струнах чуття.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=71}}
| Коментар =
{{Q
| Цитата = Коли б у всіх людей не було віри в чуда, женщини витворили б її.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=71}}
| Коментар =
{{Q
| Цитата = Коли суспільність почне емансипуватися від [[клерикалізм]]у, женщини силою своєї чутливої вдачі знов затягнуть її в сутінь сповідальниці.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=71}}
| Коментар =
{{Q
| Цитата = «Дай їм сьогодні рівноправність у державі, вони зробляться незламною опорою всіх реакційних, назадницьких, клерикальних та бюрократичних напрямів.
Дай їм рівноправність, коли для них усяка просвіта, всяка наука — се тілько окремий рід туалети, спорт, спосіб приманити спеціального рода женихів.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=72}}
| Коментар = Про жінок.}}
{{Q
| Цитата = [[Щастя]] — се факт, який не потребує доказу.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=76}}
| Коментар = }}
{{Q▼
| Цитата = Ми, панно Маню, треба вам знати, такі доброчинці людськості, що вменшуємо багатим людям клопоту.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=84}}▼
| Коментар = Про свою банду▼
| Автор = Зигмунт}}▼
{{Q
| Цитата = Що таке чоловік для чоловіка? І кат, і бог! З ним живеш — мучишся, а без нього ще гірше! Жорстока, безвихідна загадка!{{sfn|Сойчине крило|1979|с=92}}
| Коментар = }}
=== Маня ===
▲{{Q
▲ | Цитата = Не я покинула тебе, а ти не зумів удержати мене.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=65}}
▲ | Коментар = }}
▲{{Q
▲ | Цитата = Ми, панно Маню, треба вам знати, такі доброчинці людськості, що вменшуємо багатим людям клопоту.{{sfn|Сойчине крило|1979|с=84}}
▲ | Коментар = Про свою банду.}}
== Про новелу ==
|