Лукіан: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 9:
== Цитати ==
* {{Q|Чесні люди зневажені і гинуть у злиднях, хворобах і рабстві, а найбільші негідники і розбещені мають почесті та багатство, панують над кращими.<ref>''Баланчук В.'' [http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/4887/1/45.pdf Лукіан із Самосати — видатний мислитель Греко-Римського світу]. / В. Баланчук. //Особистісні цінності і переконання філософа та історико-філософський процес : тези Всеукраїнської наукової конференції «XXI Читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського», 11-12 лютого 2009р. / Національний університет «Львівська політехніка». - Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 128 с. - С. 100-102</ref>|«Зевс трагічний»|}}▼
=== Про історію ===
{{Q
| Цитата = Передусім гляньмо, як далеко заходять історики у своїх помилках: більшість із них, не дбаючи про те, щоб описувати події, вдаються до вихваляння начальників і воєначальників, підносячи їх до небес, а ворогів надмірно принижуючи. Вони й гадки не мають, що від похвального слова історію відділяє й відмежовує не вузька стежка, а висока стіна — як мовиться серед музикантів, одне віддалене від іншого на два діапазони.<ref>Лукіан. Як писати історію / перекл. з давньогрецької і коментарі Уляна Головач, Олександр Маханець, Назар Різун. — Львів: Видавництво Українського католицького університету, 2014. — С. 34-35. — ISBN 978-966-2778-28-1</ref>
Рядок 17 ⟶ 20:
| Коментар = [[Як писати історію|«Як писати історію»]].
| Оригінал = }}
▲* {{Q|Чесні люди зневажені і гинуть у злиднях, хворобах і рабстві, а найбільші негідники і розбещені мають почесті та багатство, панують над кращими.<ref>''Баланчук В.'' [http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/4887/1/45.pdf Лукіан із Самосати — видатний мислитель Греко-Римського світу]. / В. Баланчук. //Особистісні цінності і переконання філософа та історико-філософський процес : тези Всеукраїнської наукової конференції «XXI Читання, присвячені пам'яті засновника Львівсько-Варшавської філософської школи К. Твардовського», 11-12 лютого 2009р. / Національний університет «Львівська політехніка». - Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. - 128 с. - С. 100-102</ref>|«Зевс трагічний»|}}
=== Про Ісуса Христа ===
{{Q
| Цитата = Християни шанували його<ref>Протея.</ref> як бога, вдавалися до допомоги його як законодавця і обрали слідом за тією людиною, яку вони і зараз шанують, яка була розп'ята в Палестині за те, що ввела в життя ці нові таїнства.<ref>О кончине Перегрина // ''Лукиан Самосатский.'' Сочинения. в 2 т. Т. 2 / Под общ. ред. А. И. Зайцева. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. — С. 296. — ISBN 5-89329-315-0</ref>
| Коментар = «Про смерть Перегрина» (11).
| Оригінал = }}
{{Q
| Цитата = …перший їхній [[Ісус Христос|законодавець]] вселив у них переконання, що вони брати один одному, після того як відречуться від еллінських богів і стануть поклонятися своєму розп'ятому мудрецю і жити за його законами.<ref>О кончине Перегрина // ''Лукиан Самосатский.'' Сочинения. в 2 т. Т. 2 / Под общ. ред. А. И. Зайцева. — Санкт-Петербург: Алетейя, 2001. — С. 297. — ISBN 5-89329-315-0</ref>
| Коментар = «Про смерть Перегрина» (13).
| Оригінал = }}
== Див. також ==
| |||