Іоанн Тобольський: відмінності між версіями

| source =

| commons = Category:John of Tobolsk}}

'''Іоанн Тобольський''' (в миру '''Іван Максимович Максимович'''; 1651–1715) — єпископ Руської Православної церкви та Православної російської церкви, з 1697 року — архієпископ Чернігівський, з 1711 року митрополит Тобольський і всія Сибірі. Відомий своєю місіонерською і богословською діяльністю, засновник Чернігівського колегіуму.

 

* Сили на малих річках вітер не з'являє

: І тим своє падіння прийдешнє вістять.

: Не може, що є поруч, навіщо бажати

: Заховане взнавати?

: Що годі сокрушити…

 

: Світлом сяє, хоч сумом вмитеє буває.

: З кожним ближнім не раджу надміру дружити:

: Хоч не будеш радіти — не будеш тужити.

* Той погибний, що, бува, брата осуджає.

* Хто скипетром жорстоко в царстві управляє,

: Той страханих страшиться, себе ж погубляє.

* Як хочеш життя і світ пізнати,

: То ворога і друга старайся придбати.

: Хоч одного у лихий спробуй відшукати.

: Забагато треба вод — її відбілити.

* Шукати досконалість найвищу — безум'я!

 

== Джерела ==

* [http://ukrlife.org/main/afor/maximov.html Українська афористика Х-ХХ ст.] Під загальною редакцією [[Драч Іван Федорович|Івана Драча]] та [[Черняк Володимир Кирилович|Володимира Черняка]]. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001

 

{{DEFAULTSORT:Тобольський}}

{{Ізольована стаття}}

[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]

[[Категорія:Святі]]