Сто тисяч (п'єса): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 62:
=== Діалоги ===
{{Q
| Цитата = '''Роман Калитка:''' Мотре, та йди-бо сюди!
'''Мотря:''' Чого там? Нема мені часу.
'''Роман Калитка:''' Та нам, мабуть, не буде часу і вмерти.{{sfn|Сто тисяч|1989|с=241-242}}
Рядок 72:
{{Q
| Цитата = '''Роман''' …вона дівчина чесна.
'''Герасим Калитка:''' А грошей у неї багато є?
'''Роман:''' Де ж вони у неї візьмуться? Вона і без грошей до душі мені.
'''Герасим:''' До душі, та не до кишені.{{sfn|Сто тисяч|1989|с=251}}
Рядок 80:
'''Герасим Калитка:''' <…> Кажете – рано, вже світ білий, кури піднімаються. Так і хазяйство проспиш!{{sfn|Сто тисяч|1989|с=254}}
| Коментар = Дія друга, ява II.}}
{{Q
| Цитата = '''Герасим:''' Така з'їжа, така з'їжа, що й сказать не можна! Повірите: з млина привезуть пуд тридцять борошна, не вспієш оглянуться: вже з'їли. Настане день, то роботи не бачиш, а тільки чуєш, як губами плямкають.
'''Банавентура:''' Сарана.
'''Герасим:''' Гірш! Повірите, що у них тілько й думка — як би до сніданку; а після сніданку все погляда на сонце — коли б скоріше обідать. Чи воно таке ненажерливе, чи господь його знає! По обіді: сюди тень, туди тень — давай полуднувать, та ще коли б їли скоріще, а то жує та й жує, прямо душу з тебе вимотує: хліб з'їдає і час гаїть! Він собі чавкає, а сонце не стоїть, котиться наниз; йому ж тілько й треба аби мерщій до вечері. <…> тілько й думають: їсти і спать — і жеруть, і жеруть, як з немочі, а сплять як мертві.{{sfn|Сто тисяч|1989|с=255-256}}
| Коментар = Про наймитів. Дія друга, ява IV.}}
{{Q
| Цитата = '''Банавентура:''' Та ви ж зроду такого дерева не бачили.
'''Герасим Калитка:''' А на біса воно мені здалося, що то, грошей у мене прибавиться, як я його побачу, чи що?{{sfn|Сто тисяч|1989|с=257}}
| Коментар = Дія друга, ява V.}}