Міф (фільм, 2018): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Svitulja (обговорення | внесок)
м →‎Автори: оформлення
Svitulja (обговорення | внесок)
доповнення, оформлення, стильові правлення
Рядок 114:
{{Q|Цитата = Коли гинуть на війні Богом обдаровані творчі особистості в розквіті сил, які могли би своїми талантами ще довго послужити людству, це сильно зачіпає кожного. У певному сенсі наш фільм має на меті пробудити людей, щоби вони пам’ятали, якою дорогою ціною відстоюється свобода України. Це не значить, що кожен має зараз йти воювати, але наша перемога має починатися з кожного громадянина. Бо якщо ми почнемо змінювати країну зсередини, наша перемога у цій війні настане швидше. В такий спосіб ми ще й підтримуватимемо українських бійців на передовій, бо коли вони приїжджають у мирне життя і бачать, що країна погрузла в корупції і зловживанні владою, то це їм не приносить особливої радості... (2018 рік)<ref>Івасів Р. «Міф»: Хай наше серце говорить / Роман Івасів // Галичина. online-версія. — 2018. — 08 лютого.</ref>}}
 
{{Q|Цитата = Фільм хотіли створити якомога швидше, стрічку планували приурочити до річниці смерті Василя. Але оскільки матеріали до творців фільму надходили із усіх куточків планети, то із випуском фільму довелося позволікати із об'єктивних причин. Крім того, фільм хотіли зробити зрозумілим не лише для українського споживача, а й для глядачів з-за кордону. Такі фільми – це наша зброя та наш внесок у те, що країна починає змінюватися. Кожен у різний спосіб докладається до цього. Це тема героїки та військові події. Важливою ціллю є поширення нашого фільму на кінофестивалях. Плануємо подати його на понад 150 кінематографічних фестивалів. Бо саме через фести є велика можливість промовляти нашим фільмом до світового глядача та розказати про те, що коїться в Україні. Що це не просто заворушка, а серйозна війна, до якої і Василь не був байдужим. (2018 рік)<ref>Сьогодні у Вінниці починається прокат фільму // vlasno.info . — 2018. — 8 лютого.</ref>}}
 
{{Q|Цитата = По завершенні фільму майже у всіх були сльози на очах, і це надзвичайно розчулило! Такі глядацькі емоції – найдорожче, бо означає, що фільм для іноземних глядачів звучить так само, як і для нас, українців – земляків Василя Сліпака. Було дуже приємно отримати приз. І вважаю, це успіх не тільки нашої команди, а й нашої країни в цілому. Це як невеличка інформаційна перемога у війні, яка щоденно забирає найкращих наших людей, таких, як Василь Сліпак. (2018 рік)<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2531619-so-ne-den-to-nagoroda-abo-ak-ukrainske-kino-pidkorue-svit.html Горбань Ю. Що не день, то нагорода, або Як українське кіно підкорює світ / Юлія горбань // УКРІНФОРМ. Мультимедійна платформа іномовлення України. — 2018. — 5 вересня.]</ref>
| Автор = Іван Ясній, режисер фільму.}}
 
Рядок 397 ⟶ 399:
 
{{Q|Цитата = «Міф» — це історія людини, що сама обрала шлях. Тож і сприймається в дусі «оптимістичної трагедії». Безперечна перевага фільму — прагнення уникнути «синдрому мучеництва». Обрано максимально «мажорну» тональність, і показана історія не смерті, а життя і творчості. До того ж не лише мистецької: зрештою, і громадянська діяльність співака теж була формою творчості. Так, маємо поповнення українського кіномеморіалу, що робить внесок до промоції вітчизняних і історії, і міфу. (2018 рік)<ref>Пащенко А. Василь Сліпак: історія як міф / Анастасія Пащенко // Кіно-Театр. — 2018. — 20 травня. Ч.3.[http://ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=2166]</ref>
| Автор = Анастасія Пащенко, журналіст видання «Кіно-Театр».}}
 
{{Q|Цитата = Визнання фільму “Міф” стало даниною Україні за її відчайдушну боротьбу у війні з підступним агресором. Фільм “Міф” – робота серйозна, оскільки у ньому йдеться про подвиг людини мистецтва, яка принесла себе в жертву. Ми зі свого боку вже писали, що, можливо, у цьому фільмі не все досконало – починаючи від назви, закінчуючи використанням мистецьких паралелей, але сам факт звернення до історії цього героя переважив усі недоліки. Дійсно треба бути особливою людиною - щоб маючи такий талант, наважитися віддати своє життя на війні. (2018 рік)<ref>[https://www.ukrinform.ua/rubric-society/2531619-so-ne-den-to-nagoroda-abo-ak-ukrainske-kino-pidkorue-svit.html Горбань Ю. Що не день, то нагорода, або Як українське кіно підкорює світ / Юлія горбань // УКРІНФОРМ. Мультимедійна платформа іномовлення України. — 2018. — 5 вересня.]</ref>
| Автор = Лариса Брюховецька, український кінокритик, кінознавець, головний редактор журналу «Кіно-Театр», член Правління Національної спілки кінематографістів України, старший викладач кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія», керівник Центру кінематографічних студій НаУКМА.}}
 
== Примітки ==