Відмінності між версіями «Цензура»

490 байтів додано ,  1 рік тому
нема опису редагування
м
{{Вікіпедія}}
[[Файл:André Gill - Madame Anastasie.jpg|міні|180пкс|Карикатурне зображення цензури.]]
'''Цензу́ра''' — контроль держави, організації чи групи людей над публічним виявом думок і творчості індивіда.
 
== Цитати ==
 
[[Файл:André Gill - Madame Anastasie.jpg|міні|180пкс|Карикатурне зображення цензури.]]
*{{Q|Цитата = Не всі думки проходять через [[мозок]], деякі — тільки через цензуру.|Коментар ([[Станіслав= Єжи|Оригінал = Лєц]])
|Автор = [[Станіслав Єжи Лєц]]}}
*{{Q|Цитата = Жоден уряд не може існувати без цензури: там, де друк вільнавільний, ніхто не вільний.|Коментар = |Оригінал ([[Томас= Джефферсон]])
* Цензура — це реклама за державний рахунок. ([[Федеріко Фелліні]])
|Автор = [[Томас Джефферсон]]}}
* Цензура як апендикс: в пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна. ([[Моріс Еделман]])
*{{Q|Цитата = Цензура — це реклама за державний рахунок.|Коментар = |Оригінал ([[Федеріко= Фелліні]])
* З приходом свободи слова, совісті, віри, друку різко поменшало відповідальності, література стає тією формою самовираження, коли вже неважливо, що друкується, для кого друкується і хто друкується. У Литві виходить так багато книг, що час уже мати «ветеринарну літературну інспекцію», деякі автори отруюють мислення і свідомість читачів опусами, у яких слово до слова не тулиться, це вже майже не литовська мова, а якийсь потік «есемесок», де замість «к» і «с» ставлять ікси.<ref>[http://www.vox.com.ua/data/2008/08/15/ionas-linyauskas-u-lytvi-led-ne-kozhen-pysmennyk.phtml Йонас Ліняускас «У Литві ледь не кожен письменник»]</ref> ([[Йонас Ліняускас]] про сучасну литовську літературу)
|Автор = [[Федеріко Фелліні]]}}
*{{Q|Цитата = Цензура як апендикс: в пасивному стані непотрібна, в активному небезпечна.|Коментар = |Оригінал ([[Моріс= Еделман]])
|Автор = [[Моріс Еделман]]}}
{{Q|Цитата = Із фінських хрестоматій вилучено патріотичні вірші, тексти про Карелію, війну, та й взагалі все, що натякало про фінсько-російську ворожнечу. Спочатку учні дістали завдання самим зробити виправлення в книжках… Педагоги вказували речення, уривки текстів й ілюстрації, а школярі покривали вказане клейким папером для теплоізоляції вікон. То був дуже ефективний спосіб навчання, і цим юним цензорам надовго запам'яталося саме те, що зникло під папером.<ref>''Мейнандер, Карл Генрік'', Фінляндія 1944: війна, суспільство, настрої / Генрік Мейнандер ; зі шведської переклав Олег Король. — Київ: Темпора, 2010. — С. 248.</ref>|Коментар = про шкільну цензуру у Фінляндії за умовами фінсько-радянського перемир'я 1944 року|Оригінал =
|Автор = [[Генрік Мейнандер]]}}
 
== Примітки ==