Тев'є-молочник: відмінності між версіями
++ |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 01:07, 21 січня 2019
«Тев'є-молочник» чи «Тев'є-молочар» (івр. טביה דער מילכיקער; Тев'є дер мілхікер) — збірка оповідань Шолом-Алейхема мовою їдиш.
Цитати
|
Інший варіант: Ґвалт, праведний Божечку, Ти ж як-не-як Бог многомилостивий та правдивий, Бог великий і добрий, милосердний і сраведливий! Як так виходить, що одному Ти даєш усе, а іншому — пшик? Одному тістечка з марципаном, а іншому — дулю з маком?[4] |
|||
— Тев'є |
Як серце переповнене, — каже, — то й з очей тече[5] — Цими словами Ґолда, дружина Тев'є, пояснює свої сльози («Великий виграш» чи «Великий виторг») | ||||
|
Інший варіант: Коли серце переповнене, — каже, — то з очей лляє[6] |
|||
— Ґолда |
Як-то кажуть: з грошима приходить і розум! А хто, можливо, багатий, той уже, напевне, й розумний… Завжди воно так![7] — Тев'є каже це Ґолді, коли вони обговорюють куди ж вкласти гроші («Великий виграш» чи «Великий виторг») | ||||
|
Інший варіант: Як то кажуть, розум із грішми приходить, і як хто буцімто багатий, то напевне мудрий… Так завжди є![8] |
|||
— Тев'є |
Господь Бог утворив людину з земного пороху, ми всі не більше, ніж люди, всім хочеться подивитись на світ, вхопити трохи повітря, побачити щось незвичне, що виставляють у єгупецьких вікнах, наче кажучи: очима — на, дивись, гляди, скільки хочеш, а руками чіпати — зась!..[9] — Шолом-Алейхем називає Київ — Єгупець (з їдишу), тобто Єгипет, «земля вигнання»[10](«Мара»[11] чи «Торішній сніг»[12], 1899) | ||||
|
Інший варіант: «Адам вийшов із праху», — я ж людина, не більше. Кортить подивитися на світ, повітрям подихати, побачити дивовижі, що Єгупець виставляє у вітринах: як то кажуть, очима — на, гляди, дивися, скільки хочеш, а от руками — зась…[13] |
|||
— Тев'є |
Якось-то воно буде, сказано-бо в Писанні: «Усе марнота». Гроші, — кажу, — круглі, сьогодні вони тут, завтра там. Аби живі були. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. А що поки сподівався, то почорнів від роботи — то для того ми й євреї на цім світі[14] — Тев'є так говорить своєму родичеві — Менахем-Мендлу («Мара» чи «Торішній сніг») | ||||
|
Інший варіант: Все точно стане краще, бо ж написано: марнота марнот. Гроші, — кажу, — круглі: сьогодні так, а завтра сяк, аби життя тривало. Головне, — кажу, — це надія. Єврей мусить сподіватися. То й що з того, що поневіряється? Ми ж як-не-як євреї![15] |
|||
— Тев'є |
Гроші, брате, треба, — кажу, — заробляти гаруванням, працювати по-чорному, до знемоги![16] — Тев'є так коментує крах свої мрій легко розбагатіти («Мара» чи «Торішній сніг») | ||||
|
Інший варіант: Гроші, брате, слід, — кажу, — нагарувати, треба працювати в поті чола й жили рвати![17] |
|||
— Тев'є |
Вийшло, як я й казав вам на сампочатку: «Дітей я виховав і виростив» — гаруй заради дітей, бийся головою об стінку, «а вони збунтувались проти мене» — а вони кажуть, що їм видніше. Ні, ви кажіть, що хочете, а нинішні діти надто вже розумні[18] — Тев'є робить висновок і ділиться ним із Шолом-Алейхемом («Нинішні діти»[19] чи «Сучасні діти»[20], 1899) | ||||
|
Інший варіант: Виходить, як я казав вам на початку, «виховав і викохав» — гаруй заради дітей, бийся головою об стіну, а «вони зняли бунт проти мене», кажуть, що краще тямлять, що і як. Ні, кажіть, що хочете, але сучасні діти занадто розумні![21] |
|||
— Тев'є |
Я, як ви знаєте, дуже сильно вірю в Того, Хто вічний, і на Нього нарікань не маю. Як Він вчинить, так і добре. Бо навіть якби в вас були якісь нарікання — чим би це вам допомогло?[22] — Тев'є розказує Шолом-Алейхему філософію свого життя («Годл», 1904) | ||||
|
Інший варіант: Я, як ви знаєте, оптиміст і вірю, що на все воля Божа, і на Того, Хто вічно Сущий, ніколи не нарікав; як Він керує — те й на благо. Бо ану спробуйте по-іншому, поремствуйте — чи вам це якось поможе?[23] |
|||
— Тев'є |
|
Інший варіант: «(…)Ти світ не переробиш!» Всевишній дав нам «гризоти плекання дітей», що значить: від дітей є прикрощі, і їх треба прийняти з любов'ю[25] |
|||
— Тев'є |
|
Інший варіант: Чоловік дурний! Людині тямущій не вільно занепадати духом, і варто розуміти, що як є — так тому і бути, бо якби мало бути по-іншому, то не було би так, як зараз![29] |
|||
— Тев'є |
Чому люди мають бути такими лихими, коли могли б бути добрими? Чому люди погіршують одне одному життя, коли мають змогу жити солодко і щасливо? Невже Бог створив людей для того, аби вони не могли жити на цім світі?.. Що це Йому дало?..[30] — Тев'є роздумує про природу людську, дорогою із Бойберика (Боярки) додому («Шпринца» чи «Шпрінце») | ||||
|
Інший варіант: (…) чому люди мають бути такими недобрими, як вони можуть бути добрі? Чому мають псувати житті і комусь, і собі, як вони спроможні жити солодко й щасливо? Чи можливо, щоби Бог створив людину, аби вона нудила світом? Яка йому з того користь?([31] |
|||
— Тев'є |
Коли бачиш перед собою смерть, мимоволі починаєш сумніватися й розмірковувати, що ми і наше життя, і що насправді цей світ зі сферами, які обертаються круг себе, поїздами, що мчать, немов скажені, з усім тарарамом довкола, і навіть Бродський із його мільйонами — усе марнота! Усе це ніщо ні з чим![32] — Тев'є коментує смерть Ґолди («Тев'є їде до Ерец-Ісроел»[33] чи «Тев'є їде на Святу Землю»[34], 1909) | ||||
|
Інший варіант: Коли бачиш перед собою смерть, мусиш стати безбожником і починаєш розмірковувати, що ми таке й що наше життя — що то таке отой світ і світила, які ходять по колу, і потяги, що мчать скажено кругом, роблячи рейвах, та й навіть Бродський із його мільйонами — марнота все, ніщо і прах![35] |
|||
— Тев'є |
Горе, поділене з кимось, — половина горя[36] — Тев'є коментує своє полегшення від того, що не його одного виселяють («Вийди!», 1914) | ||||
|
Інший варіант: Як там кажуть: горе багатьох — половина розради[37] |
|||
— Тев'є |
Примітки
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 21—22
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 8
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 13
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 23
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 29
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 28
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 30
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 29
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 34
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 6
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 32
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 31
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 32
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 36
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 34
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 52
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 46
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 78
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 54
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 47
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 66
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 79
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 67
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 105
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 85
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 133
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 125
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 99
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 104
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 145
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 113
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 150
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 147
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 114
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 116
- ↑ Тев'є-молочник, 2017, с. 190
- ↑ Тев'є-молочар, 2018, с. 144
Джерела
- Шолом-Алейхем; пер. з їдишу Олександри Уралової.. Тев'є-молочник = טביה דער מילכיקער. — К.: Знання, 2017. — 223 с. — ISBN 978-617-07-0473-3
- Шолом-Алейхем; пер. з їдишу Оксани Щерби.. Тев'є-молочар = טביה דער מילכיקער. — К.: Книголав, 2018. — 160 с. — ISBN 978-617-7563-16-6