*'' Коли живеш, то ніяких пригод не буває. Змінюються декорації, лдюилюди приходять і йдуть собі - це все. Ніколи ніякого пояаткупочатку. Дні додаються один до одного без усякого значення. Безкінечно і однообразно. Час від часу підводиш часткові підсумки, говориш собі: ось вже три роки яяк мандруеш, три роки я вже в Бувілі. І кінця теж немає - жінку, друга чи місто не кидають одразу ж. І потім схоже - чи то Шанхай, Москва, або Алжир, через півтори десятки років усі вони здаються одноманітними. Іноді - рідко - задумуєшся про своє становище: помічаєш, що тебе заарканила баба, що ти влип в брудну історію. Але на короткий час. А потім все знову йде по звичному колу і ти знову рахуєш години й дні. Понеділок, вівторок, середа. Квітень, травень, червень. 1924, 1925, 1926.
* ''''' Головний герой твору про плин свого часу. '''''
