Реформація: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
|||
Рядок 11:
| Цитата = В 1522 р. Лютер надрукував німецький переклад Нового Завіту, а в 1534 р. — повний переклад Біблії. З Лютера почалось рішуче ''протестантство або реформація'' (переміна) в церкві римській, від котрої відпала половина Західної Європи. Зараз за Лютеровим перекладом видруковані були англійські (з 1524 p.), французько-швейцарський (1535), голландський (1537), шведський (1541), фінський (1548), данський (1550), польський (1561, 1565) і т. д. Фінський переклад лютеранських церковних книг і Біблії були перші книги на мові фіннів, також само було і з лютерськими книгами на мовах литовській і естонській, котрі тáк стали письменними і урятовані були від загибелі. […] Отак-то вільний церковний рух проти римської церкви з думкою всесвітньою послужив до освячування всяких мов і національностей.
| Автор = [[Михайло Драгоманов]], «[http://litopys.org.ua/drag/drag20.htm Чудацькі думки про українську національну справу]»}}
{{Q
| Цитата = Таким чином і в Україні, як то ми бачили і в інших європейських та слов'янських народів, реформація покликала до життя народню мову, як мову літературну. До того часу літературною мовою була в нас мова церковно-слов'янська, як у народів католицьких – латина. Це тільки з часу реформації прийнято в Україні мовою літературною живу народню мову, і стали вже нею писати книжки; до цієї доби не маємо ані одної книжки, писаної живою [[українська мова|українською мовою]].<ref>Огієнко Іларіон. Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви. — Прага: Видавництво Юрія Тищенка, 1942. — С. 172</ref>
| Коментар = «Українська церква. Том 1. Нариси з історії Української Православної Церкви».
| Автор = [[Іларіон (Огієнко)]]}}
== Примітки ==
| |||