Емма Андієвська: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 53:
* Той, хто за остаточне, завжди програє
** Андієвська Е. ''Роман про людське призначення''. - К.: "Орій" при УКСП "Кобза" 1992. - С. 9.
* ...не виключене, що саме в цьому стремлінні: головою крізь мури до недосяжного - і міститься людське призначення, хоча людина того ц не знає, а часто й не хоче знати, покладаючися з лінощів на випадок або, коли вже дійсно повна безвихідь, на провидіння...
* Людина до самої смерти має право вибору, що здатне переінакшувати перебіг світових подій, хоча цим правом рідко хто користується...▼
** Там само. - С.
* Той, хто рветься знати наперед свою долю, втрачає силу на неї вирішально впливати, про що, звісно, мало хто здогадується. ▼
** Там само. - С. 271.▼
* Усі геркулеси на словах виявляють надмірну чутливість, бо ж безкарно товктися у чужій душі значно легше, ніж зносити мікроскопічну подряпину на своїй. ▼
** Там само. - С. 25.▼
* Надмір горя робить людину черствою, злою, зашарпаною й безжалісною, - раб, над яким свище батіг, не виплекає в собі шляхетства, для добра треба бодай малого просвітку, а надмір достатків – порожньою, байдужою до всього на світі або пихатою й гістеричною і – теж лютою і жорстокою.
** Там само. - С. 21.
▲* Усі геркулеси на словах виявляють надмірну чутливість, бо ж безкарно товктися у чужій душі значно легше, ніж зносити мікроскопічну подряпину на своїй.
▲** Там само. - С. 25.
▲* Людина до самої смерти має право вибору, що здатне переінакшувати перебіг світових подій, хоча цим правом рідко хто користується...
** Там само. - С. 188.
* Заздрість – це просто дірка в душі, і хоч би й скільки простягав людині, вражені заздрістю живих цілющих хлібів, вони незмінно обертатимуться на камінь, бо ніщо на світі не спроможне загатити прірву, розпанахану заздрісю.
** Там само. - С. 258.
▲* Той, хто рветься знати наперед свою долю, втрачає силу на неї вирішально впливати, про що, звісно, мало хто здогадується.
▲** Там само. - С. 271.
==Висловлювання про творчість Емми Андієвської==
| |||