Російська мова: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
SergoBot (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 11:
| Цитата = [[Ломоносов Михайло Васильович|Ломоносов]] зрозумів сучасний стан мови, він зрозумів вимоги мови російської, сучасні відносини мови церковнослов'янської до мови російської і значення першої для останньої; він зрозумів це і нова мова з'явилася. Ломоносов розв'язав, нарешті, цю дивну суміш, визнавши за мовою нашою право перенестись самому у вищу сферу, очистив її від дивних слов'янізмів і звів їїв цю вищу область, постановивши її мовою, у якій можна виражати загальне; водночас він зрозумів повсякчасне значення мови церковнослов'янської для російської. Закінчилась суміш, відділились слов'янізми, що стикаються з простонародними висловами; назавжди вилучені церковнослов'янські форми, чужі для мови або, якщо не чужі, то такі, яких у мові вже не дуло. Вільна від цієї давньої домішки, від давніх домагань церковнослов'янські мови, внаслідок котрих вдиралася вона насильницько в мову російську, російська мова вільно здійнялася в нову сферу, у сферу загального. Велика справа сталася; мова змінилася.<ref>[http://museum.lomic.ru/_library/aksakov/index0327.php ''Булахов М. Г.'' Восточнославянские языковеды (биобиблиогр. словарь). Т. 1 — Минск: Издательство БГУ, 1976. — С. 10]</ref>
| Автор = [[Аксаков Костянтин Сергійович‎|Костянтин Аксаков]], «Ломоносов в истории русской литературы и русского языка», 1846, с. 327}}
 
=== [[Куліш Микола Гурович|Микола Куліш]] «[[Мина Мазайло]]» ===
{{Q
| Цитата = '''Уля Розсохина:''' А знаєш, Рино, жінка [[українська мова|по-вкраїнському]] «дружиною» зветься.
'''Рина Мазайло:''' Ну?
'''Уля Розсохина:''' І знаєш, [[дружина|«дружина»]] — це краще , як «жінка» або «супруга», бо «жінка» — то означає «рождающая», «супруга» ж по-вкраїнському — «пара волів», а «дружина»… Ось послухай: рекомендую — моя дружина, або: моя ти дружинонько.
'''Рина Мазайло:''' Ну, бачу я…
'''Уля Розсохина:''' Або по-вкраїнському — одружитися з нею… Це ж не те, що «жениться на ней», розумієш, Ринусько! [[Шлюб|Одружитися з нею]], чуєш? З нею… Тут чується зразу, що жінка рівноправно стоїть поруч з [[чоловік]]ом, це краще, як «жениться на ней»,— ти чуєш? На ней, на…
'''Рина Мазайло:''' Дуреля ти. Чи одружиться хто з тобою, чи жениться на тобі — однаково будеш: не на і не поруч, а під, під, ідійотко!
{{sfn|Мина Мазайло|1990|с=128-129}}
| Коментар = Третя дія, 1.}}
{{Q
| Цитата = '''Тьотя Мотя:''' Всі козаки говорили по-руському. Донські, кубанські, запорозькі. [[Тарас Бульба]], наприклад…
'''Дядько Тарас:''' Хто?
'''Тьотя Мотя:''' Тарас Бульба, Остап і Андрій — і я не знаю, як дозволив наш харківський Наркомос виступати їм і співать по-українському, та ще й де?.. У городській опері. Єто… Єто ж просто безобразіє!
'''Дядько Тарас:''' Тарас Бульба? Бульба Тарас? Остап? Андрій? Га?
'''Тьотя Мотя:''' Що?
'''Дядько Тарас:''' Говорили по-московському?
'''Тьотя Мотя:''' Що з вами?
'''Дядько Тарас:''' По-московському, га?
'''Тьотя Мотя:''' А ви думали по-вашому, по-хохлацькому?
'''Дядько Тарас:''' Тарас Бульба?.. Ніколи в світі! Тільки по-вкраїнському! Чуєте? виключно по-вкраїнському…
'''Тьотя Мотя:''' Єтого нє может бить!
'''Дядько Тарас:''' Га?
'''Тьотя Мотя:''' Єтого нє может бить!
'''Дядько Тарас:''' Доводи?
'''Тьотя Мотя:''' Доводи? Будь ласка,— доводи. Да єтого нє может бить, потому што єтого нє может бить нікада.
'''Рина Мазайло:''' Ой… Цс-с-с… Це комсомольці прийшли.
'''Тьотя Мотя:''' Отак ви скоро скажете, що й [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь]] говорив, що й Гоголь ваш?..
'''Дядько Тарас:''' Він не говорив, але він… боявся говорити. Він — наш.{{sfn|Мина Мазайло|1990|с=130-131}}
| Коментар = Третя дія, 4.}}
{{Q
| Цитата = '''Тьотя Мотя:''' Милії ви мої люди! Яка у вас провінція, ах, яка ще провінція! Ой, яка ще темрява! Про якусь українську мову споряться і справді якоюсь чудернацькою мовою балакають. Боже! У нас, у [[Курськ]]у, нічого подібного! Скажіть, будь ласка, у вас і партійці бакалають цією мовою?
'''Мокій Мазайло:''' Так.
'''Дядько Тарас ''(про себе)'':''' Балакають так, що вже мене люди перестали розуміти. Мене, українця з діда-прадіда… Гм!..
'''Мокій Мазайло:''' Так. І партійці, і комсомольці.
'''Тьотя Мотя:''' Не розумію. Тоді у вас якась друга партія. У нас, у Курську, нічого подібного! Нічого подібного! Всі говорять руською мовою. Прекрасною московською мовою, жаль тільки, що нам її трошки попсували євреї, що їм тепер дозволено жити у Курську.{{sfn|Мина Мазайло|1990|с=142}}
| Коментар = Третя дія, 7.}}
{{Q
| Цитата = '''Тьотя Мотя:''' Ага! Так і ви крали?!
'''Дядько Тарас:''' Хоч і крали, та не ховались. Украли у німців «лямпу»,— кажемо: лямпа, а ви її перекрутили вже на якусь «лам-пу». Лампа!
'''Тьотя Мотя:''' Ми хоч крали, та переробляли. Украли у німців «штуль» — зробили з нього «стул». А вам ліньки було й переробити. Украли у німців «лямпу», так усім видко, що крадена. Лямпа.
'''Дядько Тарас:''' Ви і в нас крали.
'''Тьотя Мотя:''' Ви у нас!{{sfn|Мина Мазайло|1990|с=144-145}}
| Коментар = Третя дія, 7.}}
 
== Див. також ==
* [[Російська мова в Естонії]]
* [[Російська мова в Україні]]
 
== Примітки ==
{{reflist}}
 
== Джерела ==
* {{книга|автор =Куліш М |заголовок =Твори: в 2 т |місце =Київ |видавництво =Дніпро |рік =1990 |сторінок =Т. 2. — 608 |isbn =5-308-00654-7 |ref =Мина Мазайло}}
 
{{Поділитися}}
[[Категорія:Тематичні статті]]
[[Категорія:Тематичні статті‎]]