Оріховський Станіслав: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 15:
* ''Коли тебе запитають: хто ти? — відповідай побожно і правдиво так: я король — вуста, очі й вуха закону, а точніше, інтерпретатор закону, який присягнувся віру в королівстві зміцнювати і нічого іншого не робити, як тільки те, що закон скаже.
* ''Закон більший за короля.
=== Супліка Станіслава Оріховського Рутенця до Найвищого Понтифіка [[Юлій III|Юлія ІІІ]] про схвалення взятого шлюбу ===
{{Q
| Цитата = …ваших консесіоналій, індульгенцій, ювілеїв, а також Петрової брами не досить уже, аби приваблювати людей до міста [[Рим]]а й утримувати їх у [[Католицька церква|вашій вірі]]. Тому слабне вона скрізь і береться на глузи всіма. Навіть самі папісти вважають віру химерою для [[брехня|обманювання]] неосвічених людей, яку вигадали й придумали датарії, копісти і римські офіціали заради ганебної наживи.{{sfn|Оріховський|2004|с=166}}}}
{{Q
| Цитата = Не можемо довше ні зносити, ні терпіти тих життєвих ран, яких завдали нам ті, які до тебе [[понтифік]]ами називалися, а насправді наглядачами вельми жорстокими були. Вони правили нами не за законами спільної природи, а за жорстокими своїми едиктами та інтердиктами, дослухаючись яких, немов прирікали себе на Содом і Гомору. Бо через едикти не дослухаємося до природи і Бога не шануємо,— а віра в нього відверто знищена тим приписом Рима.{{sfn|Оріховський|2004|с=167}}}}
{{Q
| Цитата = …[[Олександр III (папа римський)|Александр Третій]] удаваною цнотливістю справжню [[доброчесність|цнотливість]] із латинської церкви вигнав.{{sfn|Оріховський|2004|с=167}}}}
{{Q
| Цитата = Згадані закони Александра про [[целібат]] священиків суперечать наказам Божим і природу пригнічують. Та й свободу християнську нівечать, бо ніби позбавляють «харчу й одягу» давніх християн, котрі, коли б раптом воскресли, то заперечили б, що ми їхні послідовники.{{sfn|Оріховський|2004|с=168}}}}
{{Q
| Цитата = Лише нечестива людина може видати декреталії, які забороняють священикам одружуватись, дозволяючи водночас позашлюбне життя з жінкою.{{sfn|Оріховський|2004|с=168}}}}
{{Q
| Цитата = Отож відмовляюся від нинішньої безглуздої і небезпечної обітниці, бо хочу жити чесно і набожно. Хай її дотримуються люди, які полюбляють всілякі забавки, прикидаються куріями, але живуть у [[розпуста|розпусті]], які прибирають собі личину давньої святості і її знакомиту видають за правило та обітниці, а нинішню — за клятвопорушення. І це в той час, як їхнє життя сповнене розпусти і всіляких безчесних неподобств. Вони втратили бажання обітниці і нині симулюють цнотливість.{{sfn|Оріховський|2004|с=173}}}}
{{Q
| Цитата = Якщо священикові не дозволено одружуватись, тоді хай буде покарано як злочин і [[гріх]] природний потяг до породження. А якщо [[шлюб]] є священним і відповідає законам природи, то нехай ніхто не називає ці закони нечестивими і не забороняє одружуватись. Нечестиві і безбожні лише ті закони, які ганять людей за те, що одруженням наслідують [[природа|природу]], найкращу поводатарку життя.{{sfn|Оріховський|2004|с=173-174}}}}
{{Q
| Цитата = …серед громади нечестивців Александр Третій був князем. Адже всім відомо, що коли свої декреталії оголошував (у яких любовний зв'язок священнослужителів називав «близькою дружбою»), то діяв всупереч божественним і людським законам. Бо ні закон Божий не забороняє священикові узяти собі дівчину і одружитися, ні апостол — бути вельмишановному шлюбові в усіх (якщо навіть ішлося про шлюб священнослужителів). Хай тільки зв'язок із блудницями не називають «близькою дружбою»!{{sfn|Оріховський|2004|с=174}}}}
{{Q
| Цитата = Хай був би навіть ангелом з неба, але, якщо проповідував інше Євангеліє про шлюб, а не передане нам, і якщо велике таїнство зганьбив і до позашлюбного співжиття закликав,— тоді він, це роблячи, став не вікарієм Христа, не папою у церкві Божій, але [[антихрист]]ом і справжнісіньким відступником.{{sfn|Оріховський|2004|с=175}}
| Коментар = Про папу римського Олександра ІІІ.}}
{{Q
| Цитата = …чи шлюб поганина треба схвалювати? — Звичайно,— кажеш,— і то не сяк-так, а найповажніше.— Яким же чином, питаю, ота самісінька похвала, коли її переносити на священика, змінюється на осуд?{{sfn|Оріховський|2004|с=177}}}}
{{Q
| Цитата = Отож, [[сперма|сім'я]] у мене, клірика, є так само, як і в поганина. А якщо є, то призначене для когось іншого. Бо таке вже призначення сімені, щоб не залишатися там, де воно є, а щоб бути переданим іншому. Кому ж воно призначене і повинно бути передане? Ти вже, Юлію, навчи мене, як бути. Адже сім'я моє назовні проситься, і я не можу стриматись. Невже хочеш, щоб передав його розпусниці? Чи хочеш, щоб [[гомосексуалізм|хлопцеві]]? Але і перше, і друге непристойне для [[християнство|християнина]], а друге — ще і як [[рутени|рутенцеві]].{{sfn|Оріховський|2004|с=177-178}}}}
{{Q
| Цитата = Були й до тебе [[Папа Римський|намісники Христа]], які на цьому престолі сиділи, але,— як виявилося,— не були його приятелями. <...> Бо якби були, нічого з його порядку не змінювали б. І ніколи не привели б його наречену до такого вельми ганебного стану на вічне поганьблення самого жениха, який через розпусту і безчестя слуг церкви ганиться й нехтується юдеями, турками та й іншими народами.{{sfn|Оріховський|2004|с=178-179}}}}
{{Q
| Цитата = У тих вигадників одна стать байдужа до іншої статі. У них чоловіки з чоловіками ганьбу чинять; у них всі парохії, пребенди і канонії переповнені розпусниками, перелюбниками, а також байстрюками. Одне слово, маємо майже стільки [[будинок розпусти|будинків розпусти]], скільки помешкань священиків.{{sfn|Оріховський|2004|с=180}}}}
{{Q
| Цитата = Бачиш відверто, що нині життя стало цілком безнадійним. Ми зовсім не такі, якими хотіли б бути. Ми безсилі, бо противимося природі і змушені Александром. Прагнемо того, чого не в змозі збагнути. Ми стали найнікчемнішими не лише серед двоногих, а й серед четвероногих. Бо [[тварини]] знають своє походження, свою [[стать]]. А в нас усе це безнадійно заплутане і дуже непевне.{{sfn|Оріховський|2004|с=181}}}}
{{Q
| Цитата = Тепер дійшло вже до того, що люди вважають [[Османська імперія|турецьку зверхність]] більш зносною, ніж римську. Бо турецька влада відверто жорстока і жодної прихильності до нас не виявляє, жодної ласки. А Рим найжорстокіше насильство затуляє [[лицемірство]]м і підступністю. Бо має потенцію, має міста, містечка, військо і верховодів, яких чимало і які самим туркам не поступаються.{{sfn|Оріховський|2004|с=182}}}}
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела ==
* {{книга|автор =Оріховський С |заголовок =Твори. Пер. з латинської та старопольської В. Д. Литвинова |місце =Київ |видавництво =Дніпро |рік =2004 |сторінок =672 |isbn =966-578-160-Х |ref =Оріховський}}
* [http://medievist.org.ua/statti/evolucia-politicnih Еволюція політичних поглядів українських інтелектуалів XVI-XVIII століть]
* [http://www.istpravda.com.ua/short/2012/10/2/95624/]
| |||