Губерначук Сергій Григорович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Доповнення розділу "Про різне", категорізація |
||
Рядок 13:
=== Про святе і вічне ===
* Золотом пишеться [[Бог|Боже]] ім’я і промовляється золотовусто.
* Легше позбутися власних очей, ніж бачити на власні очі спотворення Твоїх вчень, [[Бог|Отче]]!
* Єдин Святий [[Дух]] – душ вічний пастух – спрямовує [[розум|Розуму]] Рух!
* Слава Тобі, [[Бог|Господи]], за священні ро́зклади!
* За лаштунками неба за́вжди сховано [[рай]].
* Віруй, [[Надія|Надіє]], в [[Любов]]!
=== Про Україну ===
* Скинь пір’я старе і ще вище злітай – сиґналь попри [[космос]]: "Хвала [[Україна|Україні]]!"
* Уставаймо з колін! Розпрягаймо свій спів. [[Україна|Україну]] єднаймо, шануймося!
* Проріжмо путь на вільний шлях! За нами наші діти йтимуть. Єдино-[[Україна|український]] стяг нестимуть!
* [[Україна|Україну]] я цілую у [[Дніпро]]!
* Краща [[Україна|країна]] починається з кращих нас.
=== Про світ і час ===
* Земля в [[космос|космосі]] схожа на дитину у колисці [[час|часу]].
* '''Космічні тенденції'''
: Прийшов той [[час]], коли усе,
: давно пов’язане з [[Земля|Землею]],
: змінивши сутність, нас несе
: у божевільну ґалерею.
* Неміряно ідей! Війна — на всі смаки! Сьогодні [[світ]] такий, яким не був ніколи!
* Наш [[світ]] многоликий перетворює [[час]] на портрет.
* [[Час]] – загострювач лез… поміж сцілл і харібд.
* "На все свій [[час]]," – так мовить Той, Хто [[Вічність]]. Але всяк раз існує Потойбічність.
* [[Час]] – божественна пісня про відстань, упокоєна і сокровенна –
Рядок 74 ⟶ 72:
* [[Життя]] вишиває гладдю рубці на серці.
* Уміння [[Життя|жити]] – це змога сміятися над [[сльози|сльозами]], навіть коли [[сльози]] ще не висохли.
* [[Смерть]] – це свобода, несумісна з [[життя|життям]].
Рядок 103 ⟶ 101:
=== Про любов і кохання ===
* Уявіть собі, що весь [[світ]] – [[любов|Любов...]]
* Книга [[Життя]] – Книга [[любов|Любові]].
Рядок 109 ⟶ 107:
* Усім, кого люблю, я винен знов. Моя вина – на всіх одна [[любов]].
* [[Жінка]] завжди шукає [[кохання]], а [[чоловік]] – революцію.
* [[Кохання]] – Церква, тільки-от свою я не возведу на диких пустирях.
* Диво народження слова [[любов|"люблю"]] – у таїні неймовірно глибокій.
* Коралове намисто для тебе збираю я по краплі...
Рядок 131 ⟶ 129:
=== Про творчість, поезію, мистецтво ===
* Не [[креативність|творчість]] є інструментом [[любов|любові]], а [[любов]] – інструмент творчості.
* [[Натхнення]] — поклоніння, а не Мекка.
* А ти – свята без імені й без назви, ти – просто [[думка]], випадковий гість.
* Мої [[думка|думки]] в скляному будиночку голови кидаються камінням.
* В [[небо]] попадаю і бачу [[музика|музику]] на висоті життя!
* Як немає птахи – то й [[пісня|пісень]] не маю.
* Я продам білий [[світ]] – і куплю собі крила
: у знайомого анґела в Чистий Четвер.
: Я відчую політ, бо мені так кортіло
Рядок 151 ⟶ 149:
: Ти вбачаєш у цьому злочин? Я вбачаю у цьому – крила!..
* Рима – проста й заримована [[Бог|Богом]], й окреслена віщим дощем.
* Я загубив свій [[вірш]]. Гаразд! Може, його хтось знайде. [[Вірш]] задихає на нього ладаном і чиєсь горе пройде.
* Часто [[поет|поета]] на допит всі непоети ведуть.
* Люби [[поезія|поезію]], ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?
Рядок 170 ⟶ 167:
=== Про різне ===
* [[Космос]] промовляє нотами Баха.
* Ось, виймаю з очей затверділу сльозу, і розбиваю її на мільярди малесеньких радостей.▼
* [[Зоря|Зірка]], осяяна думкою, ближче.
* Бог терпів — і Нам велів! ▼
* Легкі [[Зоря|зірки]] лишилися на [[небо|небі]], а важкі – попадали.
* [[Істина]] – в тіні, а тінь – від стіни суті.
* Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати…
▲* Ось, виймаю з очей затверділу [[сльоза|сльозу]], і розбиваю її на мільярди малесеньких радостей.
▲* [[Бог]] терпів — і Нам велів!
: Тілько ж Ми не чули слів
: після того до волів:
Рядок 181 ⟶ 188:
* Набралася [[жінка]] лиха, плаче тихо, сміється тихо.
* Не боюся потонути... Я так давно [[життя|живу]] на глибині.
* Якщо цей [[день]] і означає щось,
: то те лише, що це червона дата,
: яку я буду за́вжди святкувати,
: щоб пам’ятати – я́к пережилось.
* Не все почую в цьому [[світ|світі]] я, не все побачу, але все пробачу.
* І згадую катів як дорогих людей.
Рядок 194 ⟶ 201:
* Гіркий [[шоколад]] такий... солодкий.
* Не кожна гілка птаху на притулок. Не кожне [[небо]] зірці на взірець.
* Суворі очі глибоко прорізають м'якість [[серце|серця]].
* Рідко [[мудрість]] шукає книгу, книга швидше до мудрості схильна.
* Раніше за все було [[слово]]. [[Слово]] за слово — змова.
* Постійність треба виховувати, як дитину.
Рядок 207 ⟶ 214:
* Дуже приємно було познайомитися з одним вагітним чоловіком.
: Щойно в нього має народитися надія, маленька [[надія]] на краще.
: Він казав мені про це сповненими слізьми очима.
* Кожен [[камінь]] кричить, особливо [[камінь]] спотикання.
* [[Молодість]] поверне лиш той, хто постарить [[вічність]].
* Розповів — загубив, промовчав — і знайшов.
Рядок 218 ⟶ 225:
* Не флейта ламається — ламаються звуки, не кров — а душа тече.
* На дні не нашого [[рай|раю]] шукаємо власне яблуко.
* Радій [[сонце|сонцю]], яке є, а якщо його нема, вигадай світло.
== Посилання ==
| |||