Губерначук Сергій Григорович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
Доповнення розділу "Про різне", категорізація |
Доповнення та упорядкування розділу "Про різне" |
||
Рядок 21:
* Слава Тобі, [[Бог|Господи]], за священні ро́зклади!
* За лаштунками [[небо|неба]] за́вжди сховано [[рай]].
* [[Віра|Віруй]], [[Надія|Надіє]], в [[Любов]]!
=== Про Україну ===
Рядок 29:
* Скинь пір’я старе і ще вище злітай – сиґналь попри [[космос]]: "Хвала [[Україна|Україні]]!"
* Уставаймо з колін!
: Розпрягаймо свій спів. : [[Україна|Україну]] єднаймо, : шануймося! * Проріжмо путь на вільний шлях! За нами наші діти йтимуть.
: Єдино-[[Україна|український]] стяг нестимуть! * [[Україна|Україну]] я цілую у [[Дніпро]]!
Рядок 55 ⟶ 59:
* "На все свій [[час]]," – так мовить Той, Хто [[Вічність]]. Але всяк раз існує Потойбічність.
* [[Час]] – божественна [[пісня]] про відстань, упокоєна і сокровенна –
: ні біжить, ні стоїть на місці – лине.., лине хором святих сподівань.
* Щосекунди стрілка тікає від нас по циферблату [[день|днів]]...
* Відкрий очі на зупинці [[час|часу]] – і побачиш обриси [[майбутнє|майбутнього]].
* У тривожний [[час]] вінчальні [[пісня|пісні]] не звучать.
=== Про життя і смерть ===
Рядок 74 ⟶ 78:
* Уміння [[Життя|жити]] – це змога сміятися над [[сльози|сльозами]], навіть коли [[сльози]] ще не висохли.
* [[Смерть]] – це [[свобода]], несумісна з [[життя|життям]].
* [[Смерть]] – це подія, бо так звичне [[життя]] навкруги.
Рядок 81 ⟶ 85:
: [[Смерть]] – остаточна ланка в системі самозахисту.
* Що то бажання і що то [[надія|надії]]. Супроти [[смерть|смерті]] нічого не діє.
=== Про долю і щастя ===
Рядок 115 ⟶ 119:
* Коралове намисто для тебе збираю я по краплі...
* Мости [[любов|любові]], як [[веселка|веселки]] на [[небо|небі]].
* Я з тобою, як з Богом ця ікона при стіні!
Рядок 174 ⟶ 178:
* [[Істина]] – в тіні, а тінь – від стіни суті.
* Удосконалюй [[простота|простоту]].
* Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати…
* Рідко [[мудрість]] шукає книгу, книга швидше до мудрості схильна.▼
* Ось, виймаю з очей затверділу [[сльоза|сльозу]], і розбиваю її на мільярди малесеньких радостей.▼
* Кожен [[камінь]] кричить, особливо [[камінь]] спотикання.▼
* [[Бог]] терпів — і Нам велів! ▼
: Тілько ж Ми не чули слів▼
: після того до волів:▼
: "Не терпіте ж, поготів!!!"▼
* Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.▼
* На дні не нашого [[рай|раю]] шукаємо власне яблуко.▼
* Набралася [[жінка]] лиха, плаче тихо, сміється тихо.▼
* Не боюся потонути... Я так давно [[життя|живу]] на глибині.▼
* Якщо цей [[день]] і означає щось, ▼
: то те лише, що це червона дата, ▼
: яку я буду за́вжди святкувати, ▼
: щоб пам’ятати – я́к пережилось.▼
* Безпутство [[слово|слів]] усі [[пісня|пісні]] зламало і солов’ям відняло голоси.
* Не все почую в цьому [[світ|світі]] я, не все побачу, але все пробачу.▼
* Навіщо нам, неспіваним [[пісня|пісням]], шукати в паузах свої слухняні ноти?
* І згадую катів як дорогих людей.▼
* Гіркий [[шоколад]] такий... солодкий.
* Де сил багато – там так [[терпіння]] мало.
* Страшна [[свобода]], доведена до рівня [[зрада|зради]].
* Не кожна гілка птаху на притулок. Не кожне [[небо]] зірці на взірець.
Рядок 205 ⟶ 207:
* Суворі очі глибоко прорізають м'якість [[серце|серця]].
* [[Серце]] – це місце позбавлення волі, це біль і прожиті роки.
▲* Рідко [[мудрість]] шукає книгу, книга швидше до мудрості схильна.
* Чим вище політ, тим вільніші крила.
▲* Раніше за все було [[слово]]. [[Слово]] за слово — змова.
* Постійність треба виховувати, як дитину.
* Гірко, коли сліпих овець ріже їхній поводир.
* На старість погляд втрачає свіжість.
* [[Молодість]] поверне лиш той, хто постарить [[вічність]].▼
* Дуже приємно було познайомитися з одним вагітним чоловіком.
: Щойно в нього має народитися [[надія]], маленька [[надія]] на краще.
: Він казав мені про це сповненими слізьми очима.
▲* Набралася [[жінка]] лиха, плаче тихо, сміється тихо.
▲* [[Бог]] терпів — і Нам велів!
▲: Тілько ж Ми не чули слів
▲: після того до волів:
▲: "Не терпіте ж, поготів!!!"
▲* Не боюся потонути... Я так давно [[життя|живу]] на глибині.
▲* Кожен [[камінь]] кричить, особливо [[камінь]] спотикання.
▲* Не все почую в цьому [[світ|світі]] я, не все побачу, але все пробачу.
▲* [[Молодість]] поверне лиш той, хто постарить [[вічність]].
▲* І згадую катів як дорогих людей.
▲* Розповів — загубив, промовчав — і знайшов.
▲* Якщо цей [[день]] і означає щось,
* Не флейта ламається — ламаються звуки, не кров — а душа тече.▼
▲: то те лише, що це червона дата,
▲: яку я буду за́вжди святкувати,
▲: щоб пам’ятати – я́к пережилось.
▲* На дні не нашого [[рай|раю]] шукаємо власне яблуко.
* Місце, яке [[біль|болить]], леліють і люблять сильніше.
▲* Безвихідь суєти в листопаді так відчутна.
* Навіть у глибокому погребі скляний осколок шукає і відбиває [[світло]].
▲* Ось, виймаю з очей затверділу [[сльоза|сльозу]], і розбиваю її на мільярди малесеньких радостей.
* Радій [[сонце|сонцю]], яке є, а якщо його нема, вигадай [[світло]].
== Посилання ==
| |||