Губерначук Сергій Григорович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Визначення категорій в тексті
Рядок 15:
* Золотом пишеться [[Бог|Боже]] ім’я і промовляється золотовусто.
 
* Легше позбутися власних [[око|очей]], ніж бачити на власні очі спотворення Твоїх вчень, [[Бог|Отче]]!
 
* Єдин Святий [[Дух]] – душ вічний пастух – спрямовує [[розум|Розуму]] Рух!
Рядок 34:
: шануймося!
 
* Проріжмо путь на вільний [[шлях (дорога)|шлях]]! За нами наші [[дитина|діти]] йтимуть.
: Єдино-[[Україна|український]] [[знамено|стяг]] нестимуть!
 
* [[Україна|Україну]] я цілую у [[Дніпро]]!
Рядок 43:
=== Про світ і час ===
 
* [[Земля]] в [[космос|космосі]] схожа на [[дитина|дитину]] у колисці [[час|часу]].
 
* '''Космічні тенденції'''
Рядок 51:
: у божевільну ґалерею.
 
* Неміряно [[ідея|ідей]]! [[Війна]] — на всі смаки! Сьогодні [[світ]] такий, яким не був ніколи!
 
* Наш [[світ]] многоликий перетворює [[час]] на портрет.
Рядок 76:
* [[Життя]] – до нестями вражаюче – цвіте драматичними творами.
 
* [[Життя]] вишиває гладдю рубці на [[серце|серці]].
 
* Уміння [[Життя|жити]] – це змога сміятися над [[сльози|сльозами]], навіть коли [[сльози]] ще не висохли.
Рядок 85:
 
* [[Сон]] – необхі́дна ланка в системі самозахисту. Шок – обхідна́ ланка в системі самозахисту.
: [[Смерть]] – остаточнаостато́чна ланка в системі самозахисту.
 
* Що то бажання і що то [[надія|надії]]. Супроти [[смерть|смерті]] нічого не діє.
Рядок 91:
=== Про долю і щастя ===
 
* О, [[доля|доле]], ти – вершина й діл. Свята, мов німб, земна, як куля! Для душ – мембрана з [[тіло|тіл]]!
 
* Не хвалися [[доля|долею]]! А долю спокутуй!
Рядок 101:
* Моє [[щастя]] таке велике, що б'ється у скронях.
 
* Багато [[щастя]] не треба. Безмежно багато [[людина|людині]] не треба. У зайвому сяйві осліп. Шукай джерело…
 
* Як багато мені мало…
Рядок 109:
* Уявіть собі, що весь [[світ]] – [[любов|Любов...]]
 
* [[Книга]] [[Життя]] – Книга [[любов|Любові]].
 
* Усім, кого люблю, я винен знов. Моя вина – на всіх одна [[любов]].
 
* [[Жінка]] завжди шукає [[кохання]], а [[чоловік]] – [[революція|революцію]].
 
* [[Любов]] – вічний двигун.
Рядок 119:
* [[Кохання]] – Церква, тільки-от свою я не возведу на диких пустирях.
 
* Диво народження [[слово|слова]] [[любов|"люблю"]] – у таїні неймовірно глибокій.
 
* Коралове намисто для тебе збираю я по краплі...
Рядок 125:
* Мости [[любов|любові]], як [[веселка|веселки]] на [[небо|небі]].
 
* Я з тобою, як з [[Бог|Богом]] ця ікона при стіні!
 
* Тебе розбавлю барвами в олії – і розфарбую всі [[меланхолія|меланхолії]]!
 
* [[Любов]] – наш міст. Він лиш тоді впаде, коли по ньому інший хтось пройде.
 
* Не пали [[любов]], адже після [[вогонь|вогню]] навіть земля чорна.
 
* За все тобі є прощенням [[любов]]! … Я [[серце]] віддаю тобі і кров…[[кров]]…
 
=== Про творчість, поезію, мистецтво ===
Рядок 139:
* Не [[креативність|творчість]] є інструментом [[любов|любові]], а [[любов]] – інструмент творчості.
 
* [[Натхнення]] — поклоніння, а не [[Мекка]].
 
* А ти – свята без імені й без назви, ти – просто [[думка]], випадковий гість.
 
* Мої [[думка|думки]] в скляному будиночку голови кидаються [[камінь|камінням]].
 
* В [[небо]] попадаю і бачу [[музика|музику]] на висоті [[життя]]!
 
* Як немає птахи – то й [[пісня|пісень]] не маю.
 
* Я продам білий [[світ]] – і куплю собі крила
: у знайомого [[янгол|анґела]] в Чистий Четвер.
: Я відчую політ, бо мені так кортіло
: стартувати з усіх джомолунґм і [[Говерла|говерл]]!!
 
* Дай, я буду таким, як хочу, щоб не всі мене розуміли…
: Ти вбачаєш у цьому [[злочин]]? Я вбачаю у цьому – крила!..
 
* Рима – проста й заримована [[Бог|Богом]], й окреслена віщим [[дощ|дощем]].
 
* Я загубив свій [[вірш]]. Гаразд! Може, його хтось знайде. [[Вірш]] задихає на нього ладаном і чиєсь [[горе]] пройде.
 
* Часто [[поет|поета]] на допит всі непоети ведуть.
Рядок 165:
* Люби [[поезія|поезію]], ходи до неї в гості, хоч раз на рік – послухай, чи жива?
 
* Голкою [[художник|художники]] малюють свої шедеври.
 
* Який [[Театр]] – таке і [[свято]].
 
* Між нами, акторами, кажучи, усі вже давно є акторами.
 
* [[Мистецтво]] – вишуканий [[гріх]]! [[Театр]] – розкиданий по [[світ|світу]]!
 
=== Про різне ===
Рядок 177:
* [[Космос]] промовляє нотами Баха.
 
* [[Зоря|Зірка]], осяяна [[думка|думкою]], ближче.
 
* Легкі [[Зоря|зірки]] лишилися на [[небо|небі]], а важкі – попадали.
 
* [[Істина]] – в [[тінь|тіні]], а [[тінь]] – від стіни суті.
 
* Удосконалюй [[простота|простоту]].
Рядок 187:
* Ліпше – не мати, краще – не знати, ніж загубити – і пам’ятати…
 
* Рідко [[мудрість]] шукає [[книга|книгу]], [[книга]] швидше до мудрості схильна.
 
* Кожен [[камінь]] кричить, особливо [[камінь]] спотикання.
 
* На дні не нашого [[рай|раю]] шукаємо власне [[яблуко]].
 
* Розповів – загубив, промовчав – і знайшов.
Рядок 203:
* Гіркий [[шоколад]] такий... солодкий.
 
* Де [[сила|сил]] багато – там так [[терпіння]] мало.
 
* Страшна [[свобода]], доведена до рівня [[зрада|зради]].
 
* Не кожна гілка птаху на притулок. Не кожне [[небо]] [[зоря|зірці]] на взірець.
 
* Суворі [[око|очі]] глибоко прорізають м'якість [[серце|серця]].
 
* [[Серце]] – це місце позбавлення [[воля|волі]], це біль і прожиті роки.
 
* Чим вище політ, тим вільніші крила.
 
* Постійність треба виховувати, як [[дитина|дитину]].
 
* Гірко, коли сліпих овець ріже їхній поводир.
Рядок 223:
* [[Молодість]] поверне лиш той, хто постарить [[вічність]].
 
* Дуже приємно було познайомитися з одним вагітним [[чоловік|чоловіком]].
: Щойно в нього має народитися [[надія]], маленька [[надія]] на краще.
: Він казав мені про це сповненими [[сльоза|слізьми]] [[око|очима]].
 
* Набралася [[жінка]] лиха, плаче тихо, сміється тихо.
 
* [[Бог]] терпів — і Нам велів!
: Тілько ж Ми не чули [[слово|слів]]
: після того до волів:
: "Не терпіте ж, поготів!!!"
Рядок 238:
* Не все почую в цьому [[світ|світі]] я, не все побачу, але все пробачу.
 
* І згадую [[кат|катів]] як дорогих [[людина|людей]].
 
* Якщо цей [[день]] і означає щось,
Рядок 245:
: щоб пам’ятати – я́к пережилось.
 
* Не флейта ламається – ламаються [[звук|звуки]], не [[кров]] – а [[душа]] тече.
 
* Місце, яке [[біль|болить]], леліють і люблять сильніше.
Рядок 253:
* Навіть у глибокому погребі скляний осколок шукає і відбиває [[світло]].
 
* Ось, виймаю з [[око|очей]] затверділу [[сльоза|сльозу]], і розбиваю її на мільярди малесеньких [[радість|радостей]].
 
* Радій [[сонце|сонцю]], яке є, а якщо його нема, вигадай [[світло]].