Йосип (Сліпий): відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
оформлення
Рядок 33:
{{Q|Цитата = Коли хто з миром і любов’ю глядить на свою працю, на свої клопоти і труди під кутом вічности, а не матерії, що проминає, то, як каже Христос, зачинає вже тепер своє вічне життя і відчуває його благодатній вплив і полегшу: «Шукайте перш Царства Божого» (Мт. 6, 33)<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Коли глянемо на Пречисту Діву Марію, вона від свого народження була охоронена від гріха. До неї, як до нікого іншого, говорив архангел Гавриїл: радуйся благодатна, ти повна ласки Божої. Радуйся, бо в тебе найчистіша душа... І ще до неї сказав ангел: щоб ти була весела, щоб ти була рада... Те саме каже ангел нині нашій душі: радуйся! Щоб і твоя душа була чиста, несквернена, щоб вона була освячена і сповіддю, і Святим Причастям...<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
{{Q
| Цитата = Крізь терни до зірок
Рядок 53 ⟶ 52:
{{Q|Цитата = Нехай ця хвилина зустрічі буде благословенною на тій дорозі до нашої єдности. Ця єдність мусить прийти... Вже це одне, що ми свідомі того і йдемо в тому напрямі, — це Боже благословення... Дай Боже, щоб ці наші кроки запровадили нас до одної спільної мети і осягнення того, чого бажав Ісус Христос, основуючи свою Церкву<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Носієм своєї благовісти учинив Христос Церкву — установу справді Божу. Вона триває вже 2000 літ і має тривати до кінця віку. Коли за цей час поставали і пропадали тисячі держав і народів, союзів і товариств, то вона дивним дивом стоїть непорушна, мимо всіх хуртовин, єресей і переслідувань. Якусь Божу надлюдську залізну організованість вдунув у неї Христос, і від неї мусимо вчитися, і з неї брати собі приклад<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Одне з найбільших наших сучасних завдань до проголошення блаженним Андрей (Шептицький)|Митрополита Андрея — це розбудження і плекання покликань до духовного стану серед нашої молоді. За заступництвом Слуги Божого Андрея, молоде, свіже духовенство дасть найсильніше запевнення розвою нашої Церкви і закріплення національної свідомости, зростом шкільництва і оживленням нашої славної традиції<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
{{Q|Цитата = Одне з найбільших наших сучасних завдань до проголошення блаженним Митрополита Андрея — це розбудження і плекання покликань до духовного стану серед нашої молоді. За заступництвом Слуги Божого Андрея, молоде, свіже духовенство дасть найсильніше запевнення розвою нашої Церкви і закріплення національної свідомости, зростом шкільництва і оживленням нашої славної традиції<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Одною з найкращих Христових притч є притча про милосердного самарянина. У ній є стільки науки про наше ставлення до співбратів, у ній Христос вчить, хто є нашим ближнім і каже, як нам чинити з ними. Нашими ближніми є всі, що опинилися в якійсь потребі, в якійсь біді, клопоті, терпінні чи й у небезпеці смерти. Тоді, згідно з наукою Христовою, нема для нас значення, чи то свояк, чи знайомий, чи приятель, чи чужинець, чи незнаний, чи навіть ворог; ми маємо йому поспішити з допомогою. Хоча, на перший погляд, це видається легким і милим, та коли йдеться про ворогів чи чужинців, ми можемо поступити як левіт і священик у Христовій притчі<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Основною чеснотою священика є побожність, себто особливий наклін душі до почитання Бога<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Отож, заповітую вам усім: моліться, працюйте і боріться за збереження християнської душі кожної людини українського роду, і за весь український нарід, і просіть всемогутнього Бога, щоб Він допоміг нам завершити нашу тугу за єдністю і наші змагання за церковне з’єдинення у здвигненні Патріярхату Української Церкви<ref name="365_УКГЦ"/>!}}
{{Q|Цитата = Очевидно читання Святого Письма вимагає підготування і тому порадно читати його з добрими поясненнями<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
{{Q|Цитата = Пам’ятаймо слова св. ап. Павла, якими він піддержував постійно упокорювану християнську громаду в Римі: «Утиски приносять терпеливість, терпеливість приносить досвід, а досвід — надію» (Рм. 5, 3-4). А надією живемо всі, що над нами є милосердний Господь, який бачить наші сльози, нашу добру волю, бачить, що згідно з Його словом несемо хрест, як нарід, і що Він зглянеться над нами та подасть винагороду<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Пам’ятайте, що любов Бога і ближнього — це той наймогутніший засіб, яким Ви можете приєднати і придбати молоді покоління до Бога і до Його Церкви. Молоді покоління, що їх атеїстичний режим старається виховувати у неправді та у ненависті, знайдуть Христа Бога і Божу правду у Христовій Церкві, у прикладі і теплі Вашої любови до ближнього<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Після молитви і святости заохочую Вас, Дорогі Браття, усильно і щиро працювати. Пам’ятайте, що монастир є місцем не відпочинку, а подвигу і праці. Майте завжди на увазі, що мусите так працювати, щоб удержати не лишень самого себе, але бодай ще одного з ваших братів. Ваша праця — різноманітніарізноманітна: наукова, мистецька, господарська чи реміснича має бути совісно сповнена і скерована на славу Божу і святої Церкви. Вона має бути продовженням вашої молитви і скріпленням вашої святости<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Прощаючись зі своїми учнями перед вознесенням, наш Господь ще раз пригадав їм, яке велике і широке їхнє завдання, до якого Він їх закликав: «І будете моїми свідками в Єрусалимі, у всій Юдеї та Самарії й аж до краю землі» (Ді. 1, 8). Христос приніс цілому людству науку-свідчення про Отця, у Христі ми побачили Отця-Бога, Його славу, ми побачили, якими ми, люди, повинні бути за нашою гідністю і досконалістю, Він приніс нам своїм словом, своїм життям і смертю з воскресенням повернення до Отця і життя вічне<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
{{Q|Цитата = Рідна мова — це нетлінний скарб, що його наші предки зберегли, незважаючи на всілякі заборони і переслідування, і передали нам у спадщину, і ми повинні йти їхніми слідами<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = [[Родина]] — це перша жива клітина народу і Церкви, це перша школа катехизи. Кожна [[мама]] — перша вчителька про Бога і Його правди<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q| Цитата = Розум не є свобідний, коли наглядно бачить правду предмету. З тієї хвилини, як пізнає, що річ мається (два рази два є чотири), конечно видає осуд і дає свою згоду на правду<ref name="Віра і наука">[http://dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-viry-2012-2013/1107-vira-i-nauka.html Йосип Сліпий «Віра і наука»]</ref>.}}
{{Q
{{Q| Цитата = Саме ствердження й описання факту не є ще науковим знанням. Щойно прослідження зв'язків, причин і наслідків діяння є науковим пізнанням<ref name="Віра і наука"/>.
| Цитата = Розум не є свобідний, коли наглядно бачить правду предмету. З тієї хвилини, як пізнає, що річ мається (два рази два є чотири), конечно видає осуд і дає свою згоду на правду<ref name="Віра і наука">[http://dds.edu.ua/ua/articles/2/duhovna-svitlytsa/rik-viry-2012-2013/1107-vira-i-nauka.html Йосип Сліпий «Віра і наука»]</ref>.
}}
 
{{Q
| Цитата = Саме ствердження й описання факту не є ще науковим знанням. Щойно прослідження зв'язків, причин і наслідків діяння є науковим пізнанням<ref name="Віра і наука"/>.
| Інше={{Цитата дня/Обрана|17 лютого 2016}}
}}
Рядок 81 ⟶ 73:
{{Q|Цитата = Сьогодні я дякую Господу Богу, що дав мені ласку бути свідком і сповідником Христа так, як це велять Його заповітні слова!
З глибини душі дякую Господу Богу за те, що з Його поміччю я не посоромив землі своєї, ні доброго імени своєї рідної Церкви, ні себе, її смиренного служителя і пастиря<ref name="365_УКГЦ"/>...}}
 
{{Q|Цитата = Треба нам завжди пам’ятати, навіть серед найбільших переслідувань і терпінь, про найбільшу заповідь, яку лишив своїм послідовникам наш божественний Спаситель, а саме — про заповідь любови Бога і ближнього, не виключаючи тих, що нас переслідують<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Тому заповідаю Вам: моліться, як дотепер, за Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси, безіменного і ще не відомого! Прийде час, коли Всемогутній Господь пошле його нашій Церкві й оголосить його ім’я!
Але наш Патріярхат ми вже маємо!<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
{{Q|Цитата = Українське жіноцтво мурашиною працею в своїй християнській родині, в громаді, в Церкві і над усе на виховному полі доказує, що українська жінка вміє бачити своє велике місце в християнському суспільстві. Наше жіноцтво може так багато добра зробити для своєї Церкви: плекання духовних покликань, молитвами і старанням про потрібну нам єдність і єдиномисліє.
Працюйте в тому напрямі і будьте надалі свідоцтвом гідности і шляхетности української жінки та українських матерів<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Усвідомлення, що я християнин-католик, мусить проникати всю душу до її глибин і супроводжати все думання і діяння від ранку до вечора, а не обмежуватися тільки короткою молитвою й участю у бого- служеннях в неділі і свята. Старання про туземні матеріальні добра і маєтки занадто абсорбує і вичерпує енергію сучасної людини не раз так, що не стає вже сил, щоб молитвою і свідомою думкою раз-у-раз відривати себе від туземних турбот і линути в духовний світ за духовними благами і скарбами<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Український народе, як я сказав, будь собою! Не підлещуйся, другим у ласки не заходь, але сам влас- ною працею здобудь своє майбутнє! Будь свідомим того, що ти є українським народом!
Якщо ця ідея ввійде у Вас, у духовенство, в мирян та в духовні семінарії - тоді, мої Дорогі, ми витримаємо це все лихо довкола нас. А велика-велика надія - на тих найменших, які підтримують нашу надію, що по нашій смерті ви таки не пропадете.
Прийде твоя хвилина, коли ти станеш і займеш належне місце «в колі народів».
Будьмо собою - і маємо надію, що буде краще<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Українська жінка в історії завжди була глибоко віруючою і богобоязливою, і тому наше родинне життя було завжди здорове і сильне, а зі здорового родиною був здоровий нарід. Значною мірою завдяки цьому чинникові ми існуємо серед тяжких часів нашої історії.<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Уся наша надія на Христа - миротворця, що поставив своїм завданням утвердити мир на землі і зробив гаслом свого народження ангельську пісню: «Слава на висотах Богу, на землі - мир, в людях- уподобання» (див. Лк. 2,14). Оце і наш обов’язок і наша мета<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Христос бо єдиний Визволитель, Він - єдина Путь, єдина Істина, єдине Життя (див. Йо. 14, 6). Він є суттю людського життя, Він є основою людської гідности. Христос є «світлом світу» (див. Йо. 8, 12), справжнім світлом, що у «темряві світить» і «просвітлює кожну людину» (див. Йо. 1, 5-9) в лютому бре- менібремені непевности, несправедливости і безнадійности. Немає іншого світла! Єдине наше Світло - Христос<ref name="365_УКГЦ"/>!}}
 
нього{{Q|Цитата = Христос вчить нас своєю притчею (про милосердного самарянина — ред.) практичної любови до ближнього і милосердя. Вчить також, як маємо наслідувати нашого небесного Отця: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5.48), а Він «велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих, і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5,45).
{{Q|Цитата = Христос бо єдиний Визволитель, Він - єдина Путь, єдина Істина, єдине Життя (див. Йо. 14, 6). Він є суттю людського життя, Він є основою людської гідности. Христос є «світлом світу» (див. Йо. 8, 12), справжнім світлом, що у «темряві світить» і «просвітлює кожну людину» (див. Йо. 1, 5-9) в лютому бре- мені непевности, несправедливости і безнадійности.
Закінчив свою притчу Христос словами: «Іди і ти роби так само». У цей спосіб почалися в Церкві діла милосердя і любови для тих, хто в потребі, - скривджених, осиротілих, поневолених, переслідуваних<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Христос вчить нас своєю притчею (про милосердного самарянина — ред.) практичної любови до ближ-
{{Q|Цитата = Христос радо йде кожному каянникові назустріч, Він же - Бог покаяння, що прийшов на землю якраз тому, щоб дати можливість скрухи серця, візвати до покути й поправи. Якій безлічі грішників простив їхні провини і вчинки, і зробив їх великими святими! Простить і вам й освятить ваші душі. Треба лише після належного приготування в покорі склонити голову, пригнути тілесну і душевну шию, обтяжену множеством гріхів, і приступити до Нього в таїнстві покаяння. “Наблизьтеся«Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоє- душникидвоєдушники!», кличе і св. ап. Яків (Як. 4, 8)<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
нього і милосердя. Вчить також, як маємо наслідувати нашого небесного Отця: «Будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт. 5.48), а Він «велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих, і посилає дощ на праведних і неправедних» (Мт. 5,45).
{{Q|Цитата = Християнська родина і рідна українська школа - це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь!
Закінчив свою притчу Христос словами: «Іди і ти роби так само». У цей спосіб почалися в Церкві діла милосердя і любови для тих, хто в потребі, - скривджених, осиротілих, поневолених, переслідуваних<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
Отож, заповітую вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні і в усіх країнах поселення нашого українського народу!<ref name="365_УКГЦ"/>.!}}
{{Q|Цитата = Христос радо йде кожному каянникові назустріч, Він же - Бог покаяння, що прийшов на землю якраз тому, щоб дати можливість скрухи серця, візвати до покути й поправи. Якій безлічі грішників простив їхні провини і вчинки, і зробив їх великими святими! Простить і вам й освятить ваші душі. Треба лише після належного приготування в покорі склонити голову, пригнути тілесну і душевну шию, обтяжену множеством гріхів, і приступити до Нього в таїнстві покаяння. “Наблизьтеся до Бога, і Він наблизиться до вас. Очистьте руки, грішники! Освятіть серця, двоє- душники!”, кличе і св. ап. Яків (Як. 4, 8)<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
Немає іншого світла! Єдине наше Світло - Христос!<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Християнська родина і рідна українська школа - це передумови здорового виховання прийдешніх поколінь!
Отож, заповітую вам: відроджуйте їх і рятуйте їх в Україні і в усіх країнах поселення нашого українського народу!<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Християнин, як і все інше, так і свою Батьківщину повинен любити в Бозі і для Бога. То значить, радо і щиро, завжди і всюди думкою, серцем і ділами давати перше місце Богові, тобто любити Бога і Його найсвятішу волю у своїй Батьківщині. Без Бога ми були б нічим, а без батьків і Батьківщини ми не були б тим, ким є. Ми не мали б духовної і моральної вартости і краси, які ми набули і маємо.
І тому по Богові людина найбільше довжна і зобов’язана своїм батькам і Батьківщині<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Церковні свята — не лише згадка і спомин давно минулих дій із життя Христа і святих, а й нове дійсне перехрестя євангельських подій із такими ж реальними щодо сущности наслідками в душі, як і колись. Уже сама пам’ять того, що сталося, величезно вагома: 12 апостолів - слабосилих пересічних людей, переважно рибалок, починають змінювати лице земної кулі і надавати новий напрям усій історії людства. По містах і селах зачинають вони будувати храми, приносити з вірними Христову жертву, вчать думати новим способом, не поганськими категоріями, а згідними з наукою Христа...
І тут свята Церква закликає не лише до роздумування над великими діями, а й до усильної молитви про потрібну поміч у подібні хвилини теперіш- ноститеперішности<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q| Цитата = Чим більше вчений знає здобутки других, тим більше є залежний, а чим менше знає, тим свобідніший, але, на жаль, для блудів<ref name="Віра і наука"/>.}}
{{Q
| Цитата = Чим більше вчений знає здобутки других, тим більше є залежний, а чим менше знає, тим свобідніший, але, на жаль, для блудів<ref name="Віра і наука"/>.
}}
 
{{Q|Цитата = Щоб усе те передати всім людям по всій землі, Христос вибрав дванадцятьох апостолів, які мали перед світом про те свідчити, тобто проповідувати Христові слова, говорити про Його життя і Його спасенне діло для нас.
Апостоли своє свідчення передали наслідникам-єпископам і їхнім співробітникам-священикам, і в той спосіб Христове слово, сам Христос живе у своїй Церкві до сьогодні<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q| Цитата = Що про вас скаже історія? З яким багажем, добрим чи поганим, ти станеш перед Богом?<ref name="день">як процитовано о.Іваном Дацьком в [http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-yosifa-slipogo-bula-dalekoglyadnist-andreya-sheptickogo інтерв'ю газеті «День»]</ref>}}
{{Q
| Цитата = Що про вас скаже історія? З яким багажем, добрим чи поганим, ти станеш перед Богом?<ref name="день">як процитовано о.Іваном Дацьком в [http://www.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/u-yosifa-slipogo-bula-dalekoglyadnist-andreya-sheptickogo інтерв'ю газеті «День»]</ref>
}}
{{Q|Цитата = Я вдячний, що Ви виявили свою зрілу християнську віру, коли молилися і молитеся «за Блаженнішого Патріярха Києво-Галицького і всієї Руси» у своїх Божих храмах, коли молилися так за нього на гробі св. апостола Петра 1975 р. у час Святого Року.
Патріярхат, видіння Вашої віруючої душі став для Вас живою дійсністю! Таким він для Вас залишиться в майбутньому! Бо ще трохи — і Патріярх, за якого молитеся, переступить поріг туземного життя, і не стане видимого символу й утілення Патріярхату в його особі. Та у Вашій свідомості і Вашому видінні зостається жива і дійсна Українська Церква, увінчана Патріяршим вінцем<ref name="365_УКГЦ"/>!}}
{{Q|Цитата = Як ніколи раніше, розкрилася мені таємниця слів Христа: «І будете моїми свідками...» (Ді. 1, 8). Свідчити Христові — сповідувати Його перед людьми (див. Лк. 12, 8), не відрікатися Його, нести хрест свій, страждати за Христа і з Христом, бути готовим на муки і навіть життя своє віддати за друзів своїх, не лякаючись тих, що «убивають тіло» (Лк. 12, 4)<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
{{Q|Цитата = Як той, що став добровільним в’язнем Христа, служив я українській богословській, колись такій світлій науці, намагаючись відродити її з руїни, оновити її, був свідомий того, що [[наука]] — це один із наріжних каменів-стовпів відродження та сили народу, а богословська наука — це євангельський заповіт Христа: «Ідіть і навчайте всі народи...» (див. Мт. 28,19)<ref name="365_УКГЦ"/>.}}
 
== Примітки ==