Микола Хвильовий: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Djadjko (обговорення | внесок)
м →‎Цитати: вікіфікація
→‎Цитати: оформлення
Рядок 8:
'''Мико́ла Григо́рович Хвильови́й''' (справжнє прізвище: ''Фітільов''; 1893–1933) — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози.
 
{{АБВ}}
== Цитати ==
== А ==
* {{Q
| Цитата = ''Азіатський [[Відродження|ренесанс]] — це епоха європейського відродження плюс незрівняне, бадьоре й радісне грецько-римське мистецтво.''
Рядок 14 ⟶ 16:
}}
 
== Б ==
* {{Q
| Цитата = ''Без російського диригента наш культурник не мислить себе. Він здібний тільки повторювати зади, мавпувати. Він ніяк не може втямити, що [[нація]] тільки тоді зможе культурно виявити себе, коли найде їй одній властивий шлях розвитку. Він ніяк не може втямити, бо він боїться — дерзать!''
| Коментар =«Думки проти течії»
}}
 
== В ==
* {{Q
| Цитата = ''Ви питаєте, яка [[Європа]]? Беріть яку хочете: «минулу — сучасну, буржуазну — пролетарську, вічну — мінливу». Бо і справді: [[Гамлет]]и, [[Дон Жуан|Дон-Жуан]]и чи то [[Тартюф]]и були в минулому, але вони є і в сучасному, були вони буржуазні, але вони є і пролетарські, можете їх уважати «вічними», але вони будуть і «мінливі».''
| Коментар =«Думки проти течії»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Всі ці літературні всеукраїнські ЦК зовсім непотрібні для письменника. Справа не в літературному ЦК, а в [[Література|літературі]].''
Рядок 28 ⟶ 32:
}}
 
== Г ==
* {{Q
| Цитата = ''Геть від [[Москва|Москви]]! Дайош [[Європа|Європу]]!''
Рядок 33 ⟶ 38:
}}
 
== Д ==
* {{Q
| Цитата = ''…Дивлюсь на [[дорога|дорогу]]. На дорозі порожньо, і я думаю про небуття: коли дорога відходить, тоді щось відходить, кудись відходить''<ref>Дорога й ластівка // Санаторійна зона, с.&nbsp;96</ref>
Рядок 38 ⟶ 44:
}}
 
== Є ==
* {{Q
| Цитата = ''Європа — це досвід багатьох віків. Це не та Європа, що її [[Освальд Шпенглер|Шпенглер]] оголосив «на закаті», не та, що гниє, до якої вся наша [[ненависть]]. Це Європа грандіозної цивілізації, Європа — [[Йоганн Вольфганг фон Гете|Гете]], [[Чарлз Дарвін|Дарвіна]], [[Джордж Гордон Байрон|Байрона]], [[Ісаак Ньютон|Ньютона]], [[Карл Маркс|Маркса]] і т. д.''
Рядок 43 ⟶ 50:
}}
 
== З ==
* {{Q
| Цитата = ''За всяку ціну ми мусимо вивести нашу літературу на широку європейську арену.''
Рядок 48 ⟶ 56:
}}
 
== І ==
* {{Q
| Цитата = ''Ідея відродження моєї нації нічого не має спільного з національною [[Романтика|романтикою]].''
Рядок 53 ⟶ 62:
}}
 
== Й ==
* {{Q
| Цитата = ''Його комуністична партія потихесеньку та полегесеньку перетворюється на звичайного собі «собірателя землі руської»...''
Рядок 58 ⟶ 68:
}}
 
== К ==
* {{Q
| Цитата = ''(…) красивих рухів у нас не буде (…). За цим звертайтесь до гітарних героїв гітарних поем''<ref>Кіт у чоботях // Санаторійна зона, с.&nbsp;51</ref>
Рядок 63 ⟶ 74:
}}
 
== М ==
* {{Q
| Цитата = ''(…) майбутнє не в обмашиненні [[життя]], а в притягненні [[Природа|природи]] до машини''<ref>Редактор Карк // Санаторійна зона, с.&nbsp;43</ref>
| Коментар =
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Ми розуміємо Європу теж як психологічну категорію, яка виганяє людськість із «Просвіти» на великий тракт прогресу.''
| Коментар =«Камо грядеши»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність...''
| Коментар =«Камо грядеши»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Митцем треба народитися...''
| Коментар =«Камо грядеши»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Міщанство — завжди міщанство і завжди йому одна ціна.''
Рядок 88 ⟶ 96:
}}
 
== Н ==
* {{Q
| Цитата = ''Національне відродження робить чудеса, і нація прискореним темпом підходить до свого золотого віку.''
| Коментар =«Україна чи Малоросія»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Нове [[мистецтво]] утворюють робітники і селяни. Тільки з умовою: вони мусять бути інтелектуально розвиненими, талановитими, геніальними людьми. Хто цього не розуміє — той дурень.''
Рядок 98 ⟶ 106:
}}
 
== О ==
* {{Q
| Цитата = ''Оскільки українська нація кілька століть шукала свого визволення, остільки ми розцінюємо це як непереможне її бажання виявити й вичерпати своє національне (не націоналістичне) офарблення.''
| Коментар =«Думки проти течії»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Отже, гряде могутній азіатський ренесанс у мистецтві, і його предтечами є ми, «олімпійці».''
Рядок 108 ⟶ 116:
}}
 
== П ==
* {{Q
| Цитата = ''По-перше, не треба повторюватись, по-друге — не треба чіпати дрібничок.''
Рядок 113 ⟶ 122:
}}
 
== Р ==
* {{Q
| Цитата = ''Романтика вітаїзму... це мистецтво першого періоду азіатського ренесансу. З України воно мусить перекинутися у всі частини світу...''
| Коментар =«Камо грядеши»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Романтику вітаїзму утворюють не «енки», а комунари. Вона, як і всяке мистецтво, для розвинених інтелектів.''
| Коментар =
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''[[Росія]] ж самостійна держава? Самостійна! Ну, так і ми самостійна.''
Рядок 128 ⟶ 136:
}}
 
== Т ==
* {{Q
| Цитата = ''Темна наша батьківщина. Розбіглась по жовтих кварталах чорнозему й зойкає росою на обніжках своїх золотих ланів. Блукає вона за [[вітряк]]ами й ніяк не найде веселого шляху.''
| Коментар =«Солонський яр»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Треба негайно на настирливе запитання «Європа чи Просвіта?», відповісти: — «Європа».''
| Коментар =«Камо грядеши»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Треба негайно «одшити» — або принаймні поставити на своє місце різних писак, що, вміючи сяк-так зробити репортерську замітку, тикають свого носа в мистецтво й — більше того — намагаються керувати ним.''
Рядок 143 ⟶ 150:
}}
 
== У ==
* {{Q
| Цитата = ''Українська інтелігенція відчуває, що в масі вона не здібна побороти в собі рабську природу, яка північну культуру завжди обожнювала і тим не давала можливості Україні виявити свій національний геній.''
Рядок 148 ⟶ 156:
}}
 
== Х ==
* {{Q
| Цитата = ''Хіба тебе не захоплює сьогодні хоч би та ж ідея відродження твоєї нації?''
| Коментар =«Вальдшнепи»
}}
 
* {{Q
| Цитата = ''Хіба це не вона та типова українська [[жінка]], що, так ганебно випровадивши синів [[Тарас Бульба|Тараса Бульби]] на Запорізьку Січ, пішла плодити безвольних людей?''
Рядок 158 ⟶ 166:
}}
 
== Ц ==
* {{Q
| Цитата = ''Це - європейський інтелігент у найкращому розумінні цього слова. Це, коли хочете, — знайомий нам чорнокнижник із Вюртемберга, що показав нам грандіозну цивілізацію і відкрив перед нами безмежні перспективи. Це доктор Фауст, коли розуміти його як допитливий людський дух.''
Рядок 163 ⟶ 172:
}}
 
== Ч ==
* {{Q
| Цитата = ''Чому ми нарешті не соромимось проїдати тут народні гроші саме в той час, коли навкруги нас люди живуть у неможливих злиднях...''
Рядок 168 ⟶ 178:
}}
 
== Щ ==
* {{Q
| Цитата = ''Що ж тоді: — Європа чи «Просвіта»? Для мистецтва — тільки — Європа.''
Рядок 173 ⟶ 184:
}}
 
== Я ==
* {{Q
| Цитата = ''«Я — чекіст, але я і —людина»''{{sfn|Арабески|2010|с=71}}