Луценко Юрій Віталійович: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
м вікіфікація |
м вікіфікація |
||
Рядок 20:
{{Q|Зараз у політиці настав момент, коли від емоцій потрібно відходити, потрібно думати про побудову держави. Адже альтернативою цього є її знищення або в силу етнічного націоналізму позаминулого століття, або в силу русофільської десуверенізації. І, тим не менш, навіть в таких умовах, я проти Януковича з наступних причин.<br />Перше, його політика антиукраїнська в силу того, що в Партії регіонів не визнають української основи цієї держави як окремої цивілізації від Росії. Друге, я проти них, бо вони антидемократичні.||В інтерв’ю «Главкому» в 2010 році.|Сейчас в политике наступил момент, когда от эмоций нужно отходить, нужно думать о построении государства. Ведь альтернативой этого является его уничтожение либо в силу этнического национализма позапрошлого века, либо в силу русофильской десуверенизации. И, тем не менее, даже в таких условиях, я против Януковича по следующим причинам.<br />Первое, его политика антиукраинская в силу того, что в Партии регионов не признают украинской основы этого государства как отдельной цивилизации от России. Второе, я против них, потому что они антидемократичны<ref name="glavcom">[http://glavcom.ua/articles/1285.html Юрий Луценко: «Пытаюсь в НУ-НС воссоздать демократическую оппозицию. Получается пока хреново»], Главком (12 июля 2010)</ref>.}}
{{Q|Росіяни в силу своєї географії, історії, величезності головним вважають державу. Нехай у росіянина дах тече в будинку, [[корова|корова]] недоєна, [[козел свійський|коза]] померла, діти недоїли, але він знає, що Москва — Третій Рим, а четвертому не бувати. І він на колінах стоїть перед іконою, молиться на Москву і царя-батюшку і державу, яка — єдина! — здатна його захистити.<br />Україна ж — це країна рабів-утікачів. Від царя, короля, князя, дружини і будь-якого свавілля. Тут якщо сім’я працює добре, то незалежно від держави — вона виживе. Головне, щоб ніхто не заважав. Тому головна цінність — свобода.||В інтерв’ю «Главкому» в 2010 році.|Русские в силу своей географии, истории, огромности главным считают государство. Пусть у русского крыша течёт в доме, корова недоена, коза померла, дети недоели, но он знает, что Москва — Третий Рим, а четвёртому не бывать. И он на коленях стоит перед иконой, молится на Москву и царя-батюшку и государство, которое — единственное! — способно его защитить.<br />Украина же — это страна беглых рабов. От царя, короля, князя, жены и любого беспредела. Здесь если семья работает хорошо, то вне зависимости государства — она выживет. Главное, чтоб никто не мешал. Поэтому главная ценность — свобода<ref name="glavcom" />.}}
{{Q
| Цитата = Найкраще шукати спосіб примирення людям самостійно. Читати, думати і знаходити спільне. Я абсолютно переконаний, що це відбудеться. Як тільки зніметься прес імперської пропаганди, яка десятиліттями робила з українців "малоросів", все відбудеться нормально: знайдуть спільну мову діти, внуки тих, хто воював за Україну на різних фронтах... Я абсолютно переконаний, що це незворотний процес. Особливо, коли Путін кинув виклик усім нам. Ми всі сьогодні відчуваємо себе українцями. І це дає надію на об'єднання заради нових українських перемог... У Кремлі 9 травня святкуватимуть не як День перемоги, а як день Сталіна. Для них фігура Сталіна важливіша, ніж 20 мільйонів людей, який він поклав по дорозі на Берлін. Ми маємо відзначати День перемоги, і ми його не віддамо новому Сталіну на прізвище Путін. Ми маємо довести, що українці були однією із ключових ланок антигітлерівської коаліції. І це наше свято, навіть у радянському вимірі<ref>[http://www.ukrinform.ua/ukr/news/tsitata_dnya_ne_viddamo_den_peremogi_novomu_stalinu_na_prizvishche_putin___lutsenko_2046901 Цитата дня: "Не віддамо День перемоги новому Сталіну на прізвище Путін" - Луценко]</ref>...
| |||