Готфрід Вільгельм Лейбніц: відмінності між версіями

 

== Цитати ==

{{Q|Бібліотеки — це скарбниці всіх багатств людського духу.}}

{{Q|Любити — це знаходити у щасті іншого своє власне щастя.}}

{{Q|Наше [[щастя]] зовсім не полягає і не може полягати у повному задоволенні, коли не залишиться вже чого бажати, що сприяє отупінню нашого розуму. Вічне прагнення нових задоволень і нового вдосконалення — це і є щастя.}}

{{Q|Нема у розумі нічого, чого б не було у відчуттях, крім самого інтелекту<ref>Философский словарь. Под ред. М. М. Розенталя и П. Ф. Юдина. — Москва: Политиздат, 1963. — С. 230</ref>.}}

{{Q|Ми чекаємо від історії трьох вигод: передусім — насолоди пізнавати незвичайні речі, далі — корисних для життя настанов і, врешті, — оповіді про те, як теперішнє походить від минулого, коли все досконало виводиться зі своїх причин<ref>''Наталя Яковенко'' Вступ до історії</ref>.||З передмови до «Accessiones Historicae», перегукується з [[Цицерон]]ом.|Tria sunt quae expetimus in Historia: primum, voluptatem noscendi res singulares; deinde, utilia in primis vitae praecepta; ac denique origines praesentium a praete-ritis repetitas, cum omnia optime ex causis noscantur<ref>Accessiones Historicae (1700), t. IV, 2, p. 53</ref>.}}

 

== Примітки ==

 

== Джерела ==

* {{БОКА|530-531}}