Жаботинський Володимир Євгенович: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 21:
Володимир (Зеев-Вольф, Вольф Євнович) Жаботинский народився в Одесі 5 (17) жовтня 1880, у асимільованій єврейській сім'ї. Батько, Євно (Євгеній Григорьєвич) Жаботинский, службовець Російского товариства мореплавства та торгівлі, займався купівлею та продажем пшениці, був виходцем з Нікополя; мати, Хава (Евва, Єва Марківна) Зак (1835—1926), була родом з Бердичева, правнучка Маггида з Дубно. Старший брат Мирон помер дитиною; сестра Тереза (Тамара) Євгеніївна Жаботинська-Копп (1882—?) була засновником приватної жіночої гімназії у Одесі.
 
Коли Володимиру виповнилось п'ять років, сім'я у зв'язку з хворобою батька переїхала у Германію. Батько помер у наступному році, але мати, незважаючи на наступившуюподальшу бідність, відкрила лавку з торгівлі письмовими приладдями та відправила вчитись сина у гімназію в Одесі. У гімназії Жаботинский вчився посередньо і курсу не закінчив, у зв'язку захоплення журналістикою, з 16 років став публікуватись у крупній російській провінційній газеті «Одеський листок» і був відправлений цією газетою кореспондентом у Швейцарію та Італію; також співпрацював з газетою «Одеські новини». Вищу освіту отримав у Римському університеті на кафедрі право.
 
Друг дитинства та юності Корнєя Чуковського, публікації першої статті якого активно сприяв («Він ввів мене у літературу» — свідчив про Жаботинського Чуковський. Володимир Жаботинський був поручителем нареченного на весіллі Корнєя Івановича Чуковського та Марії Арон-Беровни (Борисовни) Гольдфельд 26 травня 1903 року.
 
== Заняття літературою та журналістикою ==
ДебютДеб'ют ЖаботинскогоЖаботинського ву журналистикежурналістиці состоялсявідбувся ву августесерпні 1897 годароці ву газетегазеті «ЮжноеПівденний обозрениеогляд» подпід псевдонимомпсевдонімом «ВладимирВолодимир ИллиричІллірич». ОбратилЗвернув на себясебе вниманиеувагу корреспонденциейкореспонденцією изз Рима ита фельетонамифейлетонами подпід псевдонимомпсевдонімом Altalena. ВНа началепочатку XX векасторіччя активно выступалвиступав какяк поэтпоет иі переводчикперекладач; ву егойого переводахперекладах русскаяросійська публикапубліка ознакомиласьознайомилась соз стихамивіршами крупнейшеговидатного еврейскогоєврейського поэтапоета того временичасу Х. БяликаБ'ялика. Автор одного изз русскихросійських переводовперекладів «Ворона» Эдгара По.
 
ВУ 1904 годуроці переехалпереїхав ву Санкт-Петербург (из-зау зв'язку з инцидентаінцидентом сз полициейполіцією, за которыйякий емуйому грозилозагрожувало административноеадміністративне наказаниепокарання) ита сотрудничалспівпрацював ву «РусиРусі» («НаброскиНачерки без заглавия», подписываемые «ВладимирВолодимир ЖаботинскийЖаботинський»). Активно откликалсявідгукувався на всевсі явленияявища русскойросійського общественнойсуспільного жизнижиття ита горячопалко отстаивалвідстоював начала свободы личности. ВУ 1907 годуроці женилсяодружився на сестресестрі своегосвого одноклассника по гимназиигімназії АннеГанни МарковнеМарковни ГальперинойГальпериної.
 
Часть поэтических произведений Жаботинского, фельетонов и статей была издана отдельно до революции: «В студенческой богеме» (из жизни итальянского студенчества), «Десять книг», поэма «Бедная Шарлотта» (о Шарлотте Корде; тираж был частично конфискован властями, усмотревшими в поэме пропаганду террора). Последняя получила восторженный отзыв Горького. Куприн также отмечал «врождённый талант» Жаботинского и полагал, что, если бы тот не увлёкся сионистской деятельностью, он бы вырос в «орла русской литературы»[12].
Рядок 58:
| title = В. Жаботинський. Наука з Шевченкового ювілею. Одеса. 27 лютого 1911 р.
| date = 2012-03-09
| work = УКРАЇНСЬКИЙ РАЦІОНАЛЬНИЙРАйЦІОНАЛЬНИЙ НАЦІОНАЛІЗМ
| accessdate = 2016-03-10
}}</ref>