Костенко Ліна Василівна: відмінності між версіями
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення |
м оформлення, -цитати без джерел |
||
Рядок 1:
{{особа
'''Лі́на Васи́лівна Косте́нко''' (нар. 19 березня 1930) — [[українці|українська]] письменниця-«шістдесятниця», поетеса. Авторка романів у віршах «[[Маруся Чурай (роман)|Маруся Чурай]]» (1979, [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківська премія 1987 року]]) та «[[Берестечко (роман)|Берестечко]]» (1999), прозового роману «[[Записки українського самашедшого]]» (2010) та інші.
== Цитати ==
{{АБВ}}
=== А ===
{{Q
| Цитата =
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт{{sfn|Триста поезій|2019|с=242}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Пісенька з варіаціями», збірка «Триста поезій»
}}
{{Q
| Цитата =А часом вже і думаєш, — а може, люди віруси, от просто собі віруси на цій живій Землі?!{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=597}}
| Коментар = «Жаби ганяють ряску над нуклідами», збірка «Мадонна перехресть»
}}
{{Q
| Цитата =А як пильніше глянуть навкруги — все хтось комусь на світі вороги{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=595}}
| Коментар = «Берестечко»
}}
===
{{Q
| Цитата =
Блаженний сон душі мистецтву не сприяє{{sfn|Триста поезій|2019|с=379}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=605}}
| Коментар = «Що доля нелегка — в цім користь і своя є», збірка «Триста поезій»
}}
{{Q
| Цитата =
Бо хто в путі надовго зупинився, на того шаром осідає пил{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=588}}
| Коментар = «Шлях», збірка «Поезії»
}}
===
{{Q
| Цитата =
В дитинстві відкриваєш материк,
Котрий назветься потім — [[Батьківщина]]<ref name="Stateyeva"/>{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=602}}
| Коментар = «В дитинство хочу, там усе моє»
}}
{{Q
| Цитата =
В життя приходиш чистий і красивий. З життя ідеш заморений і сивий…{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Маруся Чурай»
}}
{{Q
| Цитата =
Віддай людині крихітку себе. За це душа поповнюється світлом{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=594}}
| Коментар = «Інкрустації», збірка «Вибране»
}}
{{Q
| Цитата =
Всі люблять Польщу в гонорі і славі. Всяк московіт Московію трубить. Лиш нам чомусь відмовлено у праві свою вітчизну над усе любить{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=602}}
| Коментар = «Берестечко»
}}
===
* Де воля спить, її ще й приколишуть<ref name="Stateyeva"/>
* [[Душа]] летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там<ref name="Stateyeva"/>
* Душа — єдина на землі держава, де є свобода чиста, як озон.
: Кордон душі проходить над світами, а там нема демаркаційних зон.<ref name="Stateyeva"/>
=== Є ===
* Єдине, що від нас іще залежить,
: Принаймні вік прожити як належить.<ref name="Stateyeva"/>
* Єдиний, хто не втомлюється,
===
{{Q
| Цитата =
Життя — це оббирання з реп'яхів,
що пазурами уп'ялися в душу{{sfn|Триста поезій|2019|с=256}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=589}}
| Коментар = «У драмі людській небагато дій», збірка «Триста поезій»
}}
{{Q
| Цитата =
Життя як вірш без пунктуації, а смерть поставить крапку і тире{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=588}}
| Коментар = «Тінь Марії», збірка «Над берегами вічної ріки»
}}
=== З ===
* Зараз все менше людей, в яких уособлюється Україна, які готові за неї боротися, в яких є ота цивільна одвага, про яку писала [[Олена Теліга]]. І от коли таких людей все менше або у них немає цивільної відваги, через те України зараз ніби немає.[http://svitlytsia.crimea.ua/index.php?section=article&artID=2176&PHPSESSID=a84dcba829b85c6bed4226849aadae88]
* З-за ґрат свободу краще видно.<ref name="Stateyeva"/>
=== І ===
{{Q
| Цитата =
І кожен фініш — це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт{{sfn|Триста поезій|2019|с=242}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Пісенька з варіаціями», збірка «Триста поезій»
}}
* Історія проситься в сни нащадків.<ref name="Stateyeva"/>
=== К ===
* Клаптенята паперу
* Коли в людини є [[народ]], тоді вона уже людина
* Коли я ще раз почую, що Україна встала з колін, я випишуся з українців. Якщо українці це не опротестують. Хто встав із колін? Як на мене, теперішнє оце обурення все-таки молодь в основному підняла. Старші дуже переживають, у старших сльози стоять на очах від того, що зараз відбувається. Але сказати, що це Україна встала з колін, не можна, бо ця молодь ніколи не стояла на колінах. Не стояли ж ви на колінах? Як вам ця ідея, що ви стояли на колінах? Навіть я у своєму віці не стояла ніколи на колінах
=== Л ===
* [[Любов]]
* Люди, яких можна поважати, вже дорослі<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/320/164/11594/]</ref>
=== М ===
{{Q
| Цитата =Мені соромно за мужчин моєї нації. Вони можуть схопитися за голову, за серце, за матню, за кишеню — вони ніколи не схопляться за зброю!
| Коментар = «[[Записки українського самашедшого]]»
}}
* Ми — атомні заложники [[прогрес]]у<ref name="Stateyeva"/>
* Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу<ref>[https://maximum.fm/ukrayinska-mova-vislovi-citati-pro-ukrayinsku-movu-vidomih-pismennikiv_n136541 Крилаті вислови про українську мову, які актуальні досі.]</ref>
=== Н ===
{{Q
| Цитата =
Не час минає, а минаєм ми{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Нехай підождуть невідкладні справи», збірка «Річка Геракліта»
}}
* Народ шукає в геніях себе<ref name="Stateyeva"/>
* Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає [[мова|мову]]<ref name="Stateyeva">[http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/37106/09-Stateyeva.pdf Ліна Костенко й українська лексикографія кінця ХХ — початку ХХІ ст. / В. Статєєва // Культура слова. — 2010. — Вип. 73. — С. 54-64.]</ref>
* Не треба думати мізерно,
: Безсмертя є ще де-не-де…<ref name="Stateyeva"/>
* Нехай тендітні пальці [[етика|етики]] торкнуть вам серце і вуста
=== П ===
* Поки що я можу з жахом сказати: докотили Україну до прірви і поки не з'явиться ота цивільна відвага в людях, доти вона так і буде ця Україна
* «Політичної біжутерії не ношу!»
* Поразка
===
* Страшні слова, коли вони мовчать.<ref name="Stateyeva"/>
===
{{Q
| Цитата =
У драмі людській небагато дій:
дитинство, юність, молодість і старість{{sfn|Триста поезій|2019|с=256}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=589—590}}
| Коментар = «У драмі людській небагато дій», збірка «Триста поезій»
}}
{{Q
| Цитата =
Усе і всіх віки перетривали{{sfn|Триста поезій|2019|с=374}}{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Гондоли — чорні», збірка «Триста поезій»
}}
===
{{Q
| Цитата =
Це так природно — відстані і час{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Осіння хуртовина», збірка «Гіацинтове сонце»
}}
=== Ч ===
{{Q
| Цитата =
Час — він мудрий, фікції скасує{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=591}}
| Коментар = «День за днем…», збірка «Вибране»
}}
* Чи нас Господь почує усіх разом, коли з нас кожний просить про своє?<ref>{{Мудрість віків|71}}</ref>
{{Q|Цитата =
Чужа [[душа]] А я скажу: не кожна, ой не кожна!
Чужа душа
Плювати в неї
| Коментар = «[[Маруся Чурай]]»<ref>[http://poetry.uazone.net/default/pages.phtml?place=kostenko&page=churai01 Ліна Костенко: «Маруся Чурай» (історичний роман у віршах)]</ref>
| Інше = {{Цитата дня/Обрана|19 березня 2016}}
}}
=== Ш ===
* Шукайте [[усмішка|посмішку]] Джоконди,
: Вона ніколи не мине…<ref name="Stateyeva"/>
=== Щ ===
{{Q
| Цитата =
Що є життя? Це — проминання тіней{{sfn|Ліна Костенко: тексти|2019|с=590}}
| Коментар = «Сніг у Флоренції», збірка «Вибране»
}}
* Ще не було епохи для поетів,
: Але були поети для епох
=== Я ===
* Я б просила у цьому сторіччі хоч би той магазинний мінімум: люди, будьте взаємно ввічливі
* Я знаю грамоту [[свобода|свободи]]
* Якщо нації весь час кажуть, що вона упосліджена, меншовартісна, менталітет не такий, вона спить, вона стоїть на колінах, у неї апатія, і весь цей набір, іде абсолютний психологічний демонтаж нації<ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/320/164/11594/]</ref>
* Якщо платити [[злочин]]ом за злочин, то як же й жити… на землі?<ref name="Stateyeva"/>
== Див. також ==
Рядок 138 ⟶ 197:
* [http://ukrlife.org/main/afor/kostenko.html Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ: Видавничий центр «Просвіта», 2001]
* ''Костенко Л.'' Записки українського самашедшого / Л.Костенко. — К.:А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2010. — 416 с. — ISBN 978-966-7047-88-7.
* {{книга
|автор = Костенко Ліна
|заголовок = Триста поезій. Вибрані вірші
|місце = К
|видавництво = А-ба-ба-га-ла-ма-га
|рік = 2019
|видання =18
|сторінок = 416
|isbn = 978-617-585-035-0
|ref = Триста поезій
}}
* {{книга
|автор =
|заголовок = Ліна Костенко: тексти та їх інтерпретація. Навчальний посібник-хрестоматія / Ідея, впорядкування та інтерпретація творів Григорія Клочека
|місце = Київ
|видавництво = Український пріоритет
|рік = 2019
|сторінок = 648
|isbn = 978-617-7656-62-2
|ref = Ліна Костенко: тексти
}}
[[Категорія:Автори-К]]
|