Імперіалізм

Форма правління

Імперіалі́зм (від лат. imperare — «правити») — державна політика, спрямована на завоювання територій, колоній, або встановлення політичного й економічного контролю над іншими державами.

Вікіпедія
Вікіпедія
Поділ світу між найбільшими державами станом на 1898 рік

Цитати ред.

  •  

Минули вже часи, коли інші народи ділили між собою землі і води, а ми, німці, задовольнялися тільки блакитним небом… Ми вимагаємо і для себе місця під сонцем.

  — князь фон Бюлова у Німецькому рейхстагу[1]
  •  

Не за горами той день, коли прапори США в трьох рівновіддалених точках позначать нашу територію: один на Північному полюсі, інший — на Панамському каналі, а третій — на Південному полюсі. Уся півкуля буде нашою фактично, оскільки, завдяки вищості нашої раси, півкуля вже є нашою морально.[2]

 

The day is not far distant when three Stars and Stripes at three equidistant points will mark our territory: one at the North Pole, another at the Panama Canal, and the third at the South Pole. The whole hemisphere will be ours in fact as, by virtue of our superiority of race, it already is ours morally.

  Вільям Говард Тафт, 1912
  •  

Невелика, військово слабка країна виснажена внутрішніми незгодами після того, як її уряд відкидає договір з іноземною державою. Таємно заохочувана сусідньою наддержавою, бунтівна групка в цій проблемній країні захоплює шматок землі та оголошує свою незалежність. Наддержава швидко спрямовує військову силу на сепаратистську територію, щоб забезпечити успіх цього відділення.

Якщо ви думаєте, що я про події в Україні, ви помиляєтесь.

1903 року Панама була провінцією Колумбії. Коли колумбійський уряд відкинув договір, який дозволив би Сполученим Штатам побудувати канал через її територію, щоб з'єднати Атлантичний і Тихий океани, підготовлено сценарій, аби зробити Панаму незалежною державою.

Сполучені Штати, які тоді ставали наддержавою, послали до регіону військові кораблі, щоб не дати Колумбії відправити підкріплення своїм оточеним військам у своїй провінції Панама. Нова нація відреагувала, швидко давши Америці договір, який та бажала. Хоча США не анексували Панаму, вона протягом 97 років має умовний суверенітет.

Панама знаходиться на геополітичному задньому дворі США. Вона у сфері впливу Америки, так само, як Крим у сфері впливу Росії. Я не кажу це, щоб виправдати імперіалістичну поведінку будь-якої супердержави, а радше натякаю, що такі дії — це нічого нового. І не повинно бути несподіванкою.

 

A small, militarily weak country is racked by internal dissent after its government rejects a treaty with a foreign power. Secretly encouraged by a nearby superpower, a rebellious faction in this troubled country seizes a chunk of land and declares its independence. The superpower quickly dispatches a military force to the breakaway territory to ensure the success of this secession.

If you think I'm talking about the events in Ukraine, you're wrong.

In 1903 Panama was a province of Colombia. When the Colombian government rejected a treaty that would have allowed the United States to build a canal across its territory to connect the Atlantic and Pacific Oceans, a plot was hatched to make Panama an independent nation.

The United States, then an emerging superpower, sent warships into the region to stop Colombia from reinforcing its beleaguered troops in its Panama province. The new nation responded by quickly giving America the treaty it sought. While the U.S. didn't annex Panama, it did exercise virtual sovereignty over it for 97 years.

Panama is in the geopolitical backyard of the USA. It's inside America's sphere of influence, just as Crimea is inside Russia's. I don't say this to justify the imperialistic behavior of either superpower, but rather to suggest that it's nothing new. Nor should it be unexpected.[3]

  — ДеВейн Вікем, американський журналіст (24 березня 2014)
  •  

У сучасній публіцистиці і в історичній науці знову спалахнув інтерес до імперського типу політичної організації та культури. Можливо, це пояснюється поширенням Європейського Союзу. Хоч кожний розуміє принципову відмінність ЄС від імперії, деякі політологи починають уже задумуватися над існуючими поки що в теорії категоріями постнаціональної ідентичності й постсуверенної нації[4]. — Зі статті «Імперія і ми»

  Станіслав Кульчицький.

Примітки ред.

  1. Нова історія. Частина II. — Київ: Радянська школа, 1976. — С. 42
  2. U.S. 'Morals' Devastated Latin America. Архів оригіналу за 2015-05-27. Процитовано 2019-01-08.
  3. DeWayne Wickham. Wickham: U.S., like Russia, exercises hegemony. Архів оригіналу за 2014-03-25. Процитовано 2019-01-07.
  4. Станіслав Кульчицький. Імперія і ми