Іронія

Іро́нія (дав.-гр. είρωνεία — лукавство, глузування, прихований гумор) — художній троп, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення.

Вікіпедія

Дивіться у Вікіпедії:

Іронія

Commons

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:

Іронія

Цитати ред.

	Популярність лише спочатку здається долею, потім нерідко це іронія долі.
	Популярность лишь поначалу кажется судьбой, потом нередко это ирония судьбы^[1].
	— Андрій Миронов

	Іронія — невидимі лапки на словах^[2].
	— Андрій Коваль

	Іронія, а особливо самоіронія – це круто, бо створює тобі відповідну дистанцію щодо себе самого, вона дає тобі шанс переглядати свої вчинки і змінюватися. Але як її в людях виховати? Це ж неможливо – взяти і крикнути: «Гей, народ! Будьте іронічними – і буде вам щастя^[3]!»
	— Юрій Андрухович

	Усі геніальні думки іронічно посміхаються^[2].
	— Андрій Коваль

	А може, посмішка Фортуни — це іронія Долі^[4]?
	— Юрій Меліхов

Примітки ред.

↑ Правила жизни. Андрей Миронов
↑ ^а ^б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль
↑ Нам усім пощастило, 2017, с. 101
↑ Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Юрій Меліхов

Поділіться цитатами з вашими друзями:

[1] Правила жизни. Андрей Миронов

[ukrlife-2] а ^б Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Андрій Коваль

[Нам_усім_пощастило—2017——101-3] Нам усім пощастило, 2017, с. 101

[4] Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К.: Видавничий центр «Просвіта», 2001. Юрій Меліхов

[1]

[2]

[3]

[4]