Абстракція

одна з найважливіших дій мислення

Абстра́кція (лат. abstractio — «відвернення, виведення») — одна з найважливіших дій мислення, теоретичне узагальнення, а також метод наукового дослідження, який полягає у тому, що суб'єкт виокремлює реальні необхідні загальні універсальні властивості чи ознаки об'єкту котрий вивчається, усувається від інших несуттєвих прикмет об'єкту отже не враховує його (об'єкта) неістотні сторони й особливості. Це дозволяє спрощувати картину явища, яке досліджується, і розглядати його у «чистому вигляді». Відповідно, така дія називається «абстрагування», «виведення» — «рівень узагальнення». Підсумок абстрагування — абстрактні визначення, наприклад: поняття, колір, кривизна, агентивність, сфера емоційного, людська природа, добро, правдивість, послідовність, справедливість, краса, честь, гештальти, тощо. Абстракція є основою для дій узагальнення й утворення понять.

Абстракція
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі
Чорний квадрат Малевича

Цитати про абстракцію ред.

  •  

Там, де одні бачили абстракцію, інші бачили істину.[1]

  Альбер Камю
  •  

Поняття істинності майже неминуче потребує абстракції нескінченності вже тому, що правильне математичне висловлювання має бути правильним завжди і всюди[2].

  Юрій Манін
  •  

Сучасне мистецтво буває різним. Комусь до смаку певна абстракція, а хтось називає її «ляп на ляп».[3]

  Євген Нищук
  •  

Мені здається, що локальний патріотизм є необхідною частиною національного, бо не можна любити абстракцію. Це по-різному вдається людям із різним типом мислення. У цьому сенсі країна, насправді, є абстракцією, чимось складеним. Потрібне певне зусилля, щоб прийняти її цілість як свою ідентичність.[4]

  Тарас Прохасько

Примітки ред.