Ансельм Ґрюн
Ансельм Ґрюн, Вільгельм Ґрюн (нім. Wilhelm Grün, Anselm Grün, нар. 14 січня 1945 р., Юнкерхаузен, Рен-Грабфельд, Баварія, Німеччина) — католицький священик-монах, який належить до Ордену Святого Бенедикта (OSB), та є скарбником абатства Мюнстершварцах. Aвтор 386 опублікованих книг, перекладених 32-ма мовами (тираж — понад 16 млн екземплярів)[1].
| Ансельм Ґрюн | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати ред.
Аскеза ґрунтується не так на нехтуванні тіла, як на високому цінуванні його.[2]. |
Бог добре ставиться до нас, людей, і хоче, щоб ми також добре поводилися із собою та одним з одним[2]. |
Все те, які з'являються після пробудження, впливають на цілий день.[2]. |
Все те, що душа не бажає, триває коротко і минає[2]. |
Дисципліна – це нагода зменшувати страждання на землі[2]. |
Добре ставитися до себе не означає задовольняти всі свої бажання[2]. |
Замість змінюватися внутрішньо, люди прагнуть До зовнішніх змін[2]. |
Змінити можна тільки те, що ми прийняли[2]. |
Коли дивитися на світ, як на приятеля, коли ставитись до нього мирно, то й він зробиться привітним до нас[2]. |
Коли душа багата, бідність не може їй нічого заподіяти[2]. |
Коли я дихаю, через мене плине Божа любов[2]. |
Любов є тією силою, яка надає життю цінности, робить його вартісним[2]. |
Людина стає по-справжньому вільною і здоровою, коли любить, коли допускає у своє серце любов Бога, присутню у всьому[2]. |
Маємо дозволити собі мати право на помилку, право бути немічним, право не задовольняти очікування інших щодо нас[2]. |
Мета духовного життя - жити відповідно до свого покликання, отриманого від Бога[2]. |
- Ми завжди маємо вибір: замкнутися в собі і засумніватися в сенсі свого життя або сприйняти складну ситуацію як виклик, який допоможе нам зрости[3].
Ми належимо Богові, а не світові, ми є понад світом і вільні від його влади[2]. |
Немає нічого, щоб мене відділяло від Божої любови, яка в Ісусі Христі схилилася аж до моїх припорошених і забруднених ніг[2]. |
Перш ніж пориватися до досконалосте, мусимо спромогтися до досконалосте, мусимо спромогтися жити життям звичайної людини, не втрачаючи нашої справжньої природи[2]. |
Порівнювання себе з иншими є перешкодою у житті[2]. |
Примирення зі самим собою - це відкинення всякого порівнювання[2]. |
Примиритися - значить цілком залишатися собою, відчувати себе, тішитися собою таким, яким я сотворений[2]. |
Немає нічого, щоб мене відділяло від Божої любови, яка в Ісусі Христі схилилася аж до моїх припорошених і забруднених ніг[2]. |
Скромний ніколи не залишається самотнім[2]. |
Справжній аскезі притаманна радість від людського буття, задоволення від праці над власним удосконаленням, до якого покликав Бог[2]. |
Тільки те можна змінити, що усвідомлене[2]. |
У довірі до Божого проводу людина має бути готова випустити віжки зі своїх рук і дати Богові повести себе[2]. |
Хто бажає жити по-справжньому, той мусить бути готовий сказати «так» усьому, що його «розпинає», погодитися зі стражданням, яке може спіткати[2]. |
Хто відшукав розумну міру власної праці, той матиме з неї найбільше плодів[2]. |
Через кризу отримуємо змогу зрости до справжньої зрілости[2]. |
Як проміння сонця цілковито і повністю обнімає, зігріваючи шкіру і проникаючи у всю плоть, так і Божа любов входить у всі пори тіла[2]. |
Примітки ред.
- ↑ (нім.) Anselm Grün - Vita. Vier-Türme-Verlag Münsterschwarzach. Архів оригіналу за 2010-01-15. Процитовано 2010-01-09.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае Упорядник Мирослав Дочинець. Книга духовної мудрості. - Мукачево. : Карпатська вежа, 2017. - 192с. - ISBN 978-966-8268-32-5.
- ↑ а б 365 думок на добрий день / уклад.: А. Щепанська, Д. Лука SSP, Л. Кіндратович. — Львів: Видавництво Святого Павла, 2018; Видавництво "Свічадо", ISBN 978-966-938-245-0
- ↑ а б в Календар - гірка з цитатами 2019 рік. Видавництво "Свічадо"
