Державна таємниця

відомості, які не підлягають розголошуванню, оскільки це може заподіяти шкоду безпеці та життєвим інтересам держави

Держа́вна таємни́ця — інформація, розголошення якої може завдати шкоди національній безпеці держави і яка перебуває під спеціальною охороною держави.

Вікіпедія
Вікіпедія

Цитати ред.

  •  

Чим думають наші державні діячі — це державна таємниця[1].

  Олександр Перлюк
  •  

Керівники ФСБ повідомляють, що шпигунство зростає в найрізноманітніших сферах […]. У невирішеності проблем, пов'язаних з державною таємницею і у виникненні надуманих шпигунських справ, головна причина — пряма зацікавленість міністерств і відомств у незаконному розширенні масиву секретної інформації. Цей інтерес обумовлений трьома основними складовими.

1. Тотальна секретність означає можливість творити «у своїй долі» цілковиту сваволю, уникати незалежного контролю, звітувати тільки перед безпосереднім начальством, яке саме зацікавлене в тому ж: отримувати заохочення і нагороди.
2. Величезна армія «співробітників по режиму» зі своїми полковниками і генералами, головними управліннями, відділами та секторами, всіма силами прагне до збереження свого нинішнього поголів'я. Це цілком відповідає інтересам генералітету і керівної еліти в цілому — зберегти все так, як є.
3. «Приватизація» інформації керівниками відомств і установ, вигідна торгівля нею. Усім відомо, що в нашій країні приватизація відбувалася за принципом: чим раніше керував, те і вкрав. Ті, кому дісталося мало матеріальної власності, приватизували інформацію і дуже вигідно нею розпоряджаються. […] у США двома мовами вийшла книга «Озброєння Військово-Морського Флоту — енциклопедія XXI століття. Зброя і технології Росії» в декількох томах. Видавці — Міністерство оборони РФ і приватна компанія США. Видання містить фотографії, схеми, тактико-технічні характеристики всіх сучасних крилатих ракет, торпед, мін і систем радіоелектронної безпеки. […] На думку американських рецензентів, найцікавіше, — найдокладніший опис морських ракет «Москіт» і «Шквал», за інтерес до яких на 20 років був засуджений Едмонд Поуп [2000 року]. В іншій аналогічній праці — «Стратегічна зброя Росії» — докладно описується «таємниці», в розголошення яких звинувачують Ігоря Сутягіна [засуджений 2004 року].[2].

 

Руководители ФСБ сообщают, что шпионаж растет в самых разных сферах […]. В неразрешенности проблем, связанных с государственной тайной и в возникновении надуманных шпионских дел, главная причина — прямая заинтересованность министерств и ведомств в незаконном расширении массива секретной информации. Этот интерес обусловлен тремя основными составляющими.

1. Тотальная секретность означает возможность творить «в своем уделе» полный произвол, избегать независимого контроля, отчитываться только перед непосредственным начальством, которое само заинтересовано в том же: получать поощрения и награды.
2. Огромная армия «сотрудников по режиму» со своими полковниками и генералами, главными управлениями, отделами и секторами, всеми силами стремящаяся к сохранению своего нынешнего поголовья. Это вполне соответствует интересам генералитета и руководящей элиты в целом — сохранить всё так, как есть.
3. «Приватизация» информации руководителями ведомств и учреждений, выгодная торговля ею. Всем известно, что в нашей стране приватизация происходила по принципу: чем прежде управлял, то и украл. Те, кому досталось мало материальной собственности, приватизировали информацию и очень выгодно ею распоряжаются. […] в США на двух языках вышла книга «Вооружение Военно-Морского Флота — энциклопедия 21 века. Оружие и технологии России» в нескольких томах. Издатели — Министерство обороны РФ и частная компания США. Издание содержит фотографии, схемы, тактико-технические характеристики всех современных крылатых ракет, торпед, мин и систем радиоэлектронной безопасности. […] По мнению американских рецензентов, самое любопытное, — подробнейшее описание морских ракет «Москит» и «Шквал», за интерес к которым на 20 лет был осужден Эдмонд Поуп. В другом аналогичном труде — «Стратегическое оружие России» — подробно описывается «тайны», разглашение которых вменяется в вину Игорю Сутягину.

  Юрій Шмідт, російський адвокат і правозахисник (журнал «Экология и Право», № 1, 2002)

Примітки ред.

  1. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Олександр Перлюк
  2. Українська афористика Х-ХХ ст. Під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — К., Видавничий центр «Просвіта», 2001. Олександр Перлюк