Нестор Літописець
давньоруський літописець та письменник-агіограф
Нестор Літописець (близько 1056 — близько 1114, Київ) — преподобний, київський літописець і письменник-агіограф. Чернець Києво-Печерського монастиря. Автор Житій святих князів Бориса і Гліба та Феодосія Печерського. Вважається упорядником (за іншою версією — автором) Повісті временних літ.
| Нестор Літописець | |
| |
 Стаття у Вікіпедії
| |
 Медіафайли у Вікісховищі
|
Цитати ред.
- Любов страху не має.
- Ті, що шукають премудрість, — знайдуть.
- Від гріховного кореня поганий плід буває.
- Як ви інших учите, коли самі відкинуті Богом?
- Всякий чоловік, коли спершу покуштує солодощів, потім не захоче гіркого приймати.
- Коли Земля їм — мати, то отець їм — Небо.
- Сріблом і золотом не знайду дружини, а з дружиною здобуду і срібло, і золото.
- Книги подібні рікам, що тамують спрагу цілого світу, — це джерела мудрості.
- Книги — бездонна глибина, ми ними в печалі втішаємося, вони узда для тіла й душі.
- З книжних слів набираємося мудрості й стриманості.
- Той, хто читає книги, бесідує з Богом або святими мужами.