Урду
Урду́ (اردو, urdū), альтернативно Лашкарі,[1] (لشکری, Laškarī, ˈləʃkəri) — мова індоєвропейської групи індоарійської підгрупи, якою розмовляють понад 50 млн осіб в Пакистані й Індії та ще понад мільйон осіб за межами Азії. З точки зору граматичної структури та базового словникового складу урду та гінді є ідентичними мовами (в значенні розмовної мови їх обох часто називають гіндустані), натомість між ними існують значні лексичні відмінності (урду черпає запозичення з перської та арабської, тоді як гінді — із санскриту), а також різниця у системі письма (урду використовує арабське письмо, тоді як гінді — індійську абетку деванаґарі). Ці відмінності спричиняють те, що на рівні, наприклад, науковому ці мови стають взаємно незрозумілими.
Цитати ред.
Кажуть, на мові урду є таке слово: якщо написати його справа наліво, вийде «шалене кохання», а якщо зліва направо — «смертельна ненависть». Ті ж голосні, ті ж приголосні, вся різниця в тому, як читати, з кінця або з початку[2]. — «Пізнати жінку» |
|||||
| — Амос Оз |
Примітки ред.
- ↑ Mingo, Ariadna Saiz. "Pantallosos: mantenimiento de la lengua de herencia en la diáspora." Lenguas Modernas 58 (2021): 219-242.
- ↑ Цитаты о языке
додаткове читання ред.
Lahore During the Ghaznavid Period. Kanwal Khalid, PhD Associate Professor, College of Art and Design University of the Punjab, Lahore. (англійська)
зовнішні посилання ред.
- Urdu the name and the language, T. Graham Baily. Published online by Cambridge University Press: 15 March 2011 (англійська)
