Фейкові новини, Фейк-ньюз(-с) (від англ. fake news — підроблені / імітаційні новини) — підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ для забезпечення відповідності та перевіреності, та яка не витримує жодних, навіть поверхневих, перевірок на відповідність та реальність, але, незважаючи на це, має потужний вплив на свідомість великої кількості людей.

Вікіпедія
Вікіпедія
Підпис англійською мовою: «Фейкові новини»
Підпис англійською мовою: «Фейк»

Цитати ред.

  •  

Борці з фейками нагадують радше біологів, які вивчають їх, а не лікарів, здатних від них зцілити[1]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  Георгій Почепцов
  •  

Держава хоче мати кращий вигляд в очах своїх громадян, тому пропаганда починає прикрашати дійсність. Щоправда, зазвичай пропаганді вірять мало, зате фейкам — добре, адже вони поширюються тільки тому, що їх починають постити люди[1]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  — Георгій Почепцов
  •  

І фейки, і пропаганда наближені одне до одного тим, що на них є лише «наліт» правди, який потрібен для надання бодай мінімуму достовірності[1]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  — Георгій Почепцов
  •  

Післяправда та фейки піднялися на п’єдестал після американських виборів 2016 року. Фейки рухаються індивідуальнішими шляхами, пропаганда – інституційно. Пропаганда звучала з екрана радянського телевізора, а анекдоти, як і фейки, подорожували усно. Тільки тепер фейкам не потрібне усне передавання, його змінили соцмедіа[1]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  — Георгій Почепцов
  •  

Творці фейкових новин – чи то македонські тинейджери, чи американські екстремісти, чи російські ферми тролів – працюють на просування бажаного уявлення про певну проблему. Як відомо, ці бажані уявлення часто є сенсаційними або й непристойними, щоб отримати монетизацію в кліках. Вони також можуть працювати з негативною метою для поширення дезінформації та породження недовіри серед аудиторії. Однак хоча такі практики дискурсивного інжинірингу намагаються формувати публічну циркуляцію дискурсів, це не означає, що вони завжди або часто досягають успіху[1].

  — Е. Граан
  •  

Фейк приходить до нас безіменним, усе можливе його «коріння» його ж творці намагаються заздалегідь знищити. Це не заважає функціонуванню фейку, позаяк його зміст настільки приголомшливий, що працює на нас і без відомостей про автора[1]. — З книги «Токсичний інфопростір. Як зберегти ясність мислення і свободу дії»

  — Георгій Почепцов
  •  

Фейкові новини є іншою формою дискурсивного інжинірингу. Фейкові новини, котрі розглядають як сфабриковані новинні повідомлення, є результатом професійної практики, спрямованої на формування публічної циркуляції дискурсів[1].

  — Е. Граан

Примітки ред.