Ювал Ной Харарі

Ізраїльський історик

Ювал Ной Харарі (Юваль Ной Гарарі; *24 лютого 1976, Хайфа) — ізраїльський історик.

Ювал Ной Харарі
Стаття у Вікіпедії
Медіафайли у Вікісховищі

Цитати ред.

  •  

Замість того, аби розробляти технологію штучного інтелекту, яка б слідкувала за мною і повідомляла щось про мене Фейсбуку чи державі, треба розробити технологію, яка б, приміром, боролася з корупцією у владі шляхом слідкування за посадовцями, державними службовцями, і захищала мене від стеження[1].

  •  

Коли ви дивитеся телевізор, телевізор «дивиться» вас: слідкує за вашою мімікою, відстежує ваш тиск і мозкову активність. Генна інженерія людських малюків — це в далекому майбутньому. Але телебачення, яке слідкує за вами, аби знати, чи погоджуєтеся ви з президентом, — це вже дійсність[1].

  • Люди зазвичай бояться змін через страх перед незвіданим. Однак єдина вічна істина історії полягає в тому, що все змінюється.[2]
  •  

Ми вже дійшли того, що можна чи скоро буде можна моніторити кожного. Нині всюди камери, біометричні документи, все записується, і тепер для обробки інформації люди не потрібні — все роблять алгоритми та машини.
Це може бути і корисним. [...]
Але якщо такі інструменти потраплять в руки Сталіна ХХІ століття, а ми вже маємо кілька кандидатів на цю посаду, це може призвести до найжорсткішого тоталітарного режиму в історії людства[1].

  •  

Ми думаємо про наступні десятиріччя і запитуємо себе: з якими викликами стикатиметься людство? Думаю, три найбільші проблеми, які нам загрожують: велика ядерна війна; кліматичні зміни та екологічний колапс загалом; загроза некерованих технологій — таких як біотехнології та штучний інтелект.
З усіх цих загроз остання — найскладніша[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Не завжди випадає обирати: чи вести затяжну війну, чи ні. Якщо у вас є проблемний сусід, те, наскільки ви хочете миру, не є достатнім, якщо ваш сусід його не хоче. З вашого ж боку ціна перебування в постійному воєнному конфлікті з часом зростає. Це не лише економічна, а й психологічна ціна: постійне перебування в стані конфлікту і постійне відчуття, що тебе оточують вороги, змушує вас почуватися надзвичайно напруженими і зацикленими на собі — мовляв, увесь світ ненавидить нас. І це шкодить добробуту населення[1].

  •  

Не можна захопити знання шляхом захоплення територій і не можна вилікуватися від корупції шляхом ведення війни. За останні кілька років Росія провела низку успішних війн — і при цьому є однією з найбільш корумпованих країн світу[1]!

  •  

Нині ключова технологія, зокрема і в біології, — це зв’язок між біотехнологією і комп’ютерами, особливо біометричні сенсори. Коли мова йде про стеження за людьми й відслідковування їхньої поведінки, головним винаходом є біометричні сенсори. Сьогодні це визначення того, куди ми йдемо, що ми дивимося онлайн, ким є наші друзі, які статті ми читаємо[1].

  •  

Очевидно, що штучний інтелект та біотехнології істотно змінять світ, ринок праці, економіку, соціальну структуру та політичну систему. Та ми не можемо це просто припинити і не повинні це робити, адже вони мають і величезну користь[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Постправда — це не нова проблема, вона дуже, дуже стара. Коли люди кажуть, що це ера постправди, я запитую: а коли тоді була ера правди? СРСР — це ера правди? Була газета «Правда». То це була правда? Ні.
Ери правди ніколи не було. Ми повинні усвідомити, що ця проблема набагато глибша і складніша[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Роль журналістів — дуже важлива. Ми по всьому світу бачимо випадки вбивств журналістів, бо журналісти — це очі та вуха суспільства.
Фейсбук не продукує власних новин, він просто збирає новини, створені іншими людьми, і часто навіть за це не платить. Ми повинні краще платити людям, які виконують складну роботу створення новин[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Увага завжди була дуже важливою, але нині вона — це найважливіше. Сьогодні весь ринок саме про те, як заволодіти увагою. А найлегший спосіб привернути увагу — це не сказати правду, а натискати на емоції: налякати людину, розлютити. Це такі перегони, і вони дуже небезпечні, вони призводять до екстремізму. Реальність дуже складна.
Ще гірше — що більше інформації є про людину, то легше маніпулювати її слабкостями. Це відповідальність людей — знати свої слабкості і не дозволяти ними маніпулювати[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

У випадку з війною чи екологією багато хто намагається заперечити реальність загрози. Але тільки коли усвідомлюєш проблему, можеш усвідомити, що треба робити. Ми повинні запобігти ядерній війні, можемо уповільнити й покласти край екологічним змінам[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Усі технології можуть і приносити користь, і шкодити — це показує історія. Подивімося на сільськогосподарську революцію, що сталася дуже давно. Це звучить дуже добре, бо люди отримали більше їжі. Але якщо подивитися пильніше, можна зрозуміти, що багатство і влада, спродуковані цією революцією, були монополізовані малими елітами: королями, аристократами. А от для більшості людей життя після революції було набагато важчим, ніж до неї. За ці 200 років багато винаходів індустріальної революції не мали однакової користі для людей в різних країнах чи навіть для різних людей в одній країні. Ми бачили, що країни-лідери цієї індустріальної революції використовували свою потужність для того, щоб експлуатувати решту світу[1]. — З виступу професора Харарі

  •  

Штучний інтелект та біотехнології мають хороший потенціал, як у випадку з машинами з автопілотами, але якщо ця користь не однакова для всіх країн та всіх людей, ми можемо опинитися в найбільш нерівному суспільстві, яке ми коли-небудь мали[1]. — З виступу професора Харарі

  • Що станеться із суспільством, політикою й щоденним життям, коли позбавлені свідомості, однак високоінтелектуальні алгоритми знатимуть нас краще, ніж ми знаємо самі себе?[2]

Примітки ред.