Український визвольний рух 1920—1950 років

Український визвольний рух — національно-визвольний рух на етнічних українських землях у 1920—1950 роках, який мав за мету поновлення української незалежної держави.

Цитати

ред.
  •  

Боротьба тривала протягом усіх років – з 1917 по 1991. Ми не отримали незалежність у 1991 році. Ми не маємо права так говорити після трьох російсько-українських війн до 1920 року, масового голоду 1921-1923 років, Голодомору-геноциду, масового штучного голоду 1946-1947 років, Великого терору 1937-1938 років, знищення національно-визвольного руху в 1940-1950-х роках у Західній Україні та знищення інтелектуального спротиву в 1960-1980-х роках. Усе це була національно-визвольна боротьба. Ми вибороли незалежність[1].

  Олеся Стасюк
  •  

Період, коли в Україні діяла окупаційна російська влада, визначається як діяльність комуністичного тоталітарного режиму.
Після перевороту 1917 року більшовики під гаслом права нації на самовизначення окуповують Українську Народну Республіку і створюють квазіреспубліку – Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Після того вони влаштовують масовий штучний голод 1921-1923 років. Увесь цей час в Україні діє національно-визвольний рух за утворення незалежної держави[1].

  — Олеся Стасюк
  •  

Так, примусові реквізиції зерна і всього продовольства, грабунок, терор і репресії, які застосовували комуністи щодо українців, спровокували в Україні опір. Українці об’єднувалися в загони, створювали великі з’єднання. На початку 1930-х років було близько 4000 повстань. У них взяли участь більше мільйона українців. Національно-визвольний рух був постійний. Він майже зник тільки наприкінці 1932-1933 років, адже не було сил фізичних опиратися. Тоді опиралися пасивно – наприклад, не вступали до колгоспів. А ті, хто вступили, не працювали. І у такий спосіб протестували[1].

  — Олеся Стасюк

Галерея

ред.


Примітки

ред.