Єлисавета Багряна

БАГРЯНА ЄЛИСАВЕТА (29 квітня 1893, Софія — † 23 або 24 березня 1991) — болгарська поетеса. Вчилася в Софійській гімназії та університеті; вчителювала в містах Враца і Кюстенділ. Друкуватися почала після першої світової війни. Перша збірка «Вічна і свята» вийшла в 1927 році, друга — «Зірка моряка» — в 1932 році, третя — «Серце людське» — в 1936 році. Після 9 вересня 1944 року Є. Багряна бере активну участь в громадському і культурному житті країни, Видає збірку віршів «П'ять зірок». На 60-річчя поетеси в 1953 році Вилко Червенков прислав їй вітальний лист, в якому писав: «Ваші вірші мають велику силу, серед них багато таких, які вражають багатством мови, дивною співзвучністю і красою» (В. Червенков. За науката, изкуството і культурата. Софія, 1953, стор. 366)

Єлисавета Багряна

Стаття у Вікіпедії

Медіафайли у Вікісховищі

Цитати

Б'єтесь ви за щастя народу: ти, сину, і друзі твої. Нехай у визвольних походах Щастить вам, кохані мої[1]МОЄМУ СИНОВІ НА ФРОНТ с 151

Дорогу вказує нам вогників проміння, і гучномовець нам гукає вдалині. Тремтить земля від невиразного гудіння, заліза чуються удари голосні[1]ВЕЧІР У ДИМИТРОВГРАДІ ст.203-204

Знов війна?.. І зловісні, страшні я години згадала: у зруйнованім місті я йшла по дорозі німій, був на плечах рюкзак, я друкарську машинку тримала, й серед цегли й руїн враз почувсь мені голос живий[1]П'ять зірок с.241-244

Та у мирний цей час знов ми бачим тривожні прикмети: неспокійно тріщить розбентежений знову ефір. То іде боротьба в приймачах, у дротах, у газетах,   йде війна голосів, що зовуть: — За війну! І- За мир![1]П'ять зірок с.241-244

Хвала усім, від спеки й вітру загорілим, з твердими мускулами,— честь і слава вам, хто трудиться тепер з напруженим зусиллям,— народу нашого прославленим синам![1]ВЕЧІР У ДИМИТРОВГРАДІ ст.203-204

Я мовчки прийшла на дорогу з очима сухими, без сліз, з бажанням, щоб ти перемогу для нашого краю приніс[1]МОЄМУ СИНОВІ НА ФРОНТ с.151