Іван Кронштадський
Іван Кронштадський (при народженні Іван Ілліч Сє́рґієв; 19 листопада 1829, с. Сура, Архангельська губернія — 2 січня 1908) — святий Російської Православної Церкви, священик, подвижник, чудотворець, російський ультранаціоналіст.
Іван Кронштадський | |
Стаття у Вікіпедії | |
Медіафайли у Вікісховищі |
- Цей термін має також інші значення. Див. Святий Іван
Цитати
ред.
# А Б В Г Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я |
А
ред.Ах, браття мої! Чи не всі ми скоро зникнемо з лиця землі і будемо, як би небившіе? Де ж справи любові? Де виконання заповідей Творчих? Де дух Христов в нас? Де незлобие, де смиренність, де любов до душ, де неупередженість до тимчасового? Де ревність про духовних благах? Суєтні, найдурніші ми люди! Спотворили ми образ душ наших, спотворили життя свою, перетворили, догори дном поставили її. Замість Христа дияволові догоджаємо. |
Б
ред.Бігай такого способу життя, щоб жити тільки тваринами спонуканнями і бажаннями, щоб спати да є, та одягатися, прогулюватися, потім знову пити, їсти і гуляти. Такий спосіб життя вбиває нарешті абсолютно духовне життя людини, роблячи його земним і земляним істотою; між тим як християнин і на землі повинен бути небесний. Покайтеся, наближаючись бо ся Царство небесне ( Мф. 3, 2). Отче наш, що єси на небесах! Треба більше читати слово Боже, молитися вдома і в храмі, і на всякому місці, більше, зрозуміло, внутрішньо, ніж зовнішньо; роздумувати про Бога, про творіння, про призначення та приречення людини, про Промисел, про спокуту, про невимовної любові Божої до роду людського, про життя і подвиги святих Божих чоловіків, різними чеснотами угодивших Богу та ін., також постити, випробовувати свою совість, каятися щиро і глибоко гріхи свої та інш. |
Близький - рівноправне мені істота, та ж людина, що я, той же образ Божий; і як він те ж, що я, то і любити його треба мені, як я сам себе люблю. Люби ближнього твого як себе самого ( Мф. 22, 39), - треба спостерігати його, як свою плоть і кров: звертатися з любов'ю, лагідно, ласкаво, прощаючи похибки його, як собі охоче прощаю, як сам спрагу від інших вибачення чи поблажливості моїм немощам, тобто щоб і не помічали їх, як би їх не було, або помітили ласкаво, лагідно, люб'язно, доброзичливо. |
Бог наш є Бог милості і щедрот і людинолюбства ( Пс. 102, 8 та ін.), А не Бог муки і покарання. Муки - плоди гріх ів наших і безтілесних відступників від Бога. Тому, якщо ти вболіваєш сердечно, звинувачуй у тому єдино гріх і диявола, а краще себе, бо і диявол не заподіє тобі ніякого зла, якщо не знайде в тобі нічого, до чого б можна було пристати. |
Будь християнином в серці, тобто будь завжди щирий у молитві, у поводженні з ближніми, завжди віруючий, надіється, лагідний, незлобивий, до всіх доброзичливий, справедливий, нелюбостяжательний, жалісливий, милостивий, стриманий, цнотливий, терплячий, покірний, мужній. |
Бувають у житті християнина годинник безвідрадної скорботи і хвороби, в якій так і здається, що Господь абсолютно кинув і покинув тебе, бо немає в душі ні найменшого почуття присутності Божого. Це годинник спокуси віри, надії, любові й терпіння християнина. Скоро прийдуть для нього знову часи прохолодна від лиця Господнього ( Деян. 3, 20). Скоро Господь знову радітимуть, так не впаде він під спокусою. |
У
ред.В молитві і у всякій справі своєму житті уникай помисливості і сумніви і диявольської мрійливості. Хай буде око твоє душевне просто, щоб було все тіло твоєї молитви, твоїх справ і твоєму житті світло. |
Весь Ізраїль спасеться ( Рим. 11, 26), весь Ізраїль, тобто істинні ізраїльтяни, як Натанаїл, про який Господь сказав: Се востаннє ізраїльтянин, в немже льсти несть ( Іоан. 1, 47). Ось які ізраїльтяни врятуються. Євреї в більшості за своє лукавство і незліченні лиходійства, в яких не покаялись, загинуть. Змінюйся швидше добрим зміною всякий християнин, доки не укладені для тебе двері милосердя Божого. Твори справи милосердя, дондеже день є: приидет нощь, егда никтоже може делати ( Іоан. 9, 4). [1] |
Уважай: за очищення свого серця від гріхів ти отримаєш нескінченну нагороду - Бога побачиш всеблагого Творця свого, Промислителя свого. Важкий подвиг очищати серце, бо з'єднаний з великими нестатками і скорботами, зате нагорода велика. Блаженні чисті серцем, бо вони побачать Бога. |
Все моє щастя і нещастя полягає в серцевих думках і розташуваннях. Якщо думки і розташування мого серця згодні з істиною Божої або з волею Бога мого, тоді я спокійний, виконаний духовного світла, радості, блаженства; якщо ні - неспокійний, виконаний духовного, душетленного мороку, тяжкості, зневіри. Якщо абсолютно зміню думки і розташування серця помилкові, богопротивні на істинні і Богу приємні, - тоді знову покійний і блаженний. |
Всі вважай за сміття і гній - всяку солодкість; нічого земного Не люби і нічого земного не шкодуй для людини і ні через що не мав до нього ворожнечі. Любов прагне тішити коханого і нічим для нього не дорожити. |
Всі святі будуть свідки рятівничості віри Христової проти всіх наших учених невігласів світських, кічу своєю фальшивою освітою, проти всіх неправославних християн, євреїв, магометан, язичників, особливо ж імені тільки православними християн, що змінили давно своїй вірі на ділі. Тому мученики називаються по-грецьки - свідки. Пам'ятай, християнин, скільки буде проти тебе свідків на суді Христовому[2]. |
Примітки
ред.- ↑ Св. Іоанн Кронштадтський. Щоденник. Останні записи. Москва, 1999 р с.37, 67, 79.
- ↑ Святий праведний Іоан Кронштадський. Передсмертний щоденник. Москва-Санк-Петербург, 2003 р, с. 50. Видавництво «Отчий дім». З благословення Патріарха Московського і Всієї Русі Алексія II.