Ікар

Ікар ([ˈɪkərəs] ; дав.-гр. Ἴκαρος, трансліт. Íkaros, [ǐːkaros]) у грецькій міфології був сином славетного ремісника Дедала. Ікар відомий за переказом про те, як намагався разом з батьком утекти з Криту, використовуючи крила, які Дедал виготовив з пір'я та воску. Спочатку Дедал застерігав Ікара про самовпевненість, а потім зарозумілість, наказуючи йому не літати ні занадто низько, ні надто високо, щоб морська волога не забила його крила або сонячна спека не розтопила їх. Ікар проігорував вказівки Дедала, злетів надто близько до сонця, чиє тепло розтопило віск і Ікар впав у море, де й загинув.

Ікар)

міфологічний давньогрецький герой, син Дедала

Медіафайли у Вікісховищі

Міф

Почуття лету, дивовижне, незнане, сповнило його душу неймовірною радістю. У захваті Ікар забув за батькову засторогу й полинув вище, ще вище, аж до золотого сонця.

Пекуче сонячне проміння розтопило віск, пір'я посипалося додолу, і марно тепер юнак махав уже безкрилими руками.

Швидкий політ бавить Ікара, все сміливіше помахує він крилами. Ікар забув поради батька: він не летить уже слідом за ним. Сильно махнувши крилами, він злетів високо під саме небо, ближче до променистого сонця.

Овідій "Метаморфози"

Син Дедала, хлопчик по імені Икар, не розумів, що задумав батько. Але йому було забавно спостерігати, як складаються в ряди пір’я, як вітерець, підхоплюючи їх, заважає батькові працювати.

Икар був так захоплений польотом, що йому стало весело. Він відірвався від батька й полетів вище до неба.

Ікар у поезії

Я до сонця летів, бути птахом хотів Святослав Горицвіт "Легенда про Дедала та Ікара"

О Ікаре нещасливий! О Дедалів славний сину, Я мов бачу в цю хвилину Вид і погляд твій звабливий! Світлий образе, блискучий! Ти стоїш переді мною Гордий силою міцною І одвагою могучий. М.Вороний "Ікар"